Адвокатська діяльність: ФОП чи самозайнята особа? Що вибрати?
В цій статті ми поговоримо про вибір варіанту оформлення адвокатської діяльності. Розкажемо про особливості юридичного регулювання роботи адвокатів в Україні. Розглянемо переваги й недоліки, процес реєстрації адвоката як самозайнятої особи, а також нюанси й тонкощі відкриття ФОП для ведення адвокатської діяльності.
Юридичне регулювання роботи адвоката: ключові аспекти, вимоги, правила
Адвокатська діяльність в Україні регулюється ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно з його положеннями, адвокати можуть здійснювати свою діяльність індивідуально, перебуваючи в складі адвокатського об’єднання чи штаті бюро.
Також закон не встановлює заборони на роботу фахівця у статусі фізичної особи-підприємця. Але реєстрація ФОП для ведення адвокатської діяльності передбачає низку важливих нюансів і обмежень, які обов’язково треба брати до уваги під час оформлення. Про них ми ще поговоримо далі.
Для того, щоб стати адвокатом в Україні, необхідно успішно скласти кваліфікаційний іспит після закінчення юридичного факультету. Потім пройти стажування в адвокатській практиці і отримати відповідне свідоцтво, що надає право займатися адвокатською діяльністю.
Адвокати можуть здійснювати свою діяльність незалежно від органів влади чи інших осіб. Вони зобов’язані захищати інтереси своїх клієнтів, будуючи роботу на основі закону та професійної етики. Адвокати надають консультації, представляють клієнтів у судах, органах влади, а також займаються складанням юридичних документів.
Вони можуть працювати у кримінальних, цивільних, господарських справах, інших галузях права. Адвокати повинні дотримуватися стандартів професійної етики, що включають конфіденційність, відсутність конфлікту інтересів, а також чесність у взаємодії з клієнтами та судами.
Згідно з чинним законодавством України, адвокат також може зареєструватися як ФОП 3 групи, але є деякі нюанси, які варто враховувати. Статус адвоката не забороняє йому бути зареєстрованим як фізична особа – підприємець (ФОП) 3 групи, якщо він надає послуги, що НЕ є частиною його адвокатської діяльності.
Це можуть бути, наприклад, консультації юридичного характеру, які не належать до адвокатської діяльності, аналіз та розробка договорів, підготовка різних заяв, листів та ін. – тобто, співпраця з клієнтом виключно по договору про надання юридичних послуг, а не за договором про правову допомогу.
Отже, адвокат може вести свою діяльність в якості фізичної особи-підприємця після оформлення ФОП або ж як самозайнята особа, залежно від обраної форми ведення діяльності. Вибір між цими варіантами має важливі юридичні та податкові наслідки, тому варто детально розглянути кожен з них.
Адвокат в статусі самозайнятої особи
Згідно з п.п. 14.1 226 ПКУ, самозайнятою особою називається платник податків, що працює в якості ФОП чи веде незалежну професійну діяльність, але не є працівником в межах цієї підприємницької або незалежної професійної діяльності.
В тому ж підпункті подано визначення незалежної професійної діяльності. Можливі варіанти:
- Ведення фізичною особою діяльності в наступних сферах та галузях: літературна, наукова, художня, артистична, викладацька (освітня).
- Робота в якості приватного нотаріуса, лікаря, приватного виконавця, арбітражного керуючого (керуючі санацією, розпорядники майна, ліквідатори), бухгалтера, аудитора, інженера, оцінщика, архітектора.
- Також сюди відносять осіб, яка зайняті місіонерською, релігійною діяльністю чи іншою подібною.
Основні умови для всіх вищезазначених категорій для можливості провадити незалежну професійну діяльність – наймати не більше 4 робітників і не бути найманим працівником чи ФОП. Виключення зроблене лише для випадку, вказаного у п. 65.9 ПКУ – воно стосується можливості стати на облік у контролюючих органах як ФОП з ознакою ведення незалежної професійної діяльності.
Згідно з вимогами, викладеними в ст. 16 профільного закону про адвокатуру, адвокат може мати помічників, що отримали повну вищу освіту в сфері юриспруденції. Працювати помічники можуть на основі контракту чи трудового договору, що укладений з адвокатом або адвокатським об’єднанням, бюро, з дотриманням всіх вимог профільного закону, КЗпП та інших законів.
Основні переваги адвокатської діяльності полягають у тому, що в процесі своєї роботи спеціаліст може вчиняти різні дії за умови, що їх не забороняють: норми чинного законодавства, пункти укладеного з клієнтом договору про надання правничої допомоги, а також правила адвокатської етики. Тут мова йде про власне ведення адвокатської діяльності, яка може передбачати повний спектр послуг і дій – від консультування клієнта до представництва його інтересів в судах, проведення допитів або збору доказів.
З метою забезпечення належної якості виконання взятих на себе обов’язків та виконання умов договору, укладеного з клієнтом щодо надання правничої допомоги, адвокат, згідно з законодавством, має право на:
- Звернення з різноманітними запитами для отримання копій документів (і не тільки) до органів місцевого самоврядування, державної влади, їх службових, посадових осіб, а також різноманітних установ, підприємств, організацій, фізосіб (за їх згодою) та ін.
- Представлення та захист інтересів, прав і свобод фізичних осіб, а також інтересів і прав юросіб в різних органах, установах.
- Ознайомлення з різними матеріалами й документами, які необхідні для адвокатської діяльності. Виключення: інформація з обмеженим доступом.
- Складання скарг, заяв, клопотань, інших видів правових документів, їх подання до різних органів та осіб, одержання від них мотивованих письмових відповідей, а також присутність на засіданнях колегіальних органів під час розгляду клопотань і скарг, надання пояснень щодо їх суті.
- Збір доказів – закон дозволяє адвокату робити запити, отримувати та/чи вилучати речі, документи, їх копії, опитувати осіб (виключно за їх згодою) та ін.
- Використання різноманітних технічних засобів для копіювання матеріалів, фіксації процесуальних дій, в яких адвокат бере участь, включно з ходом судового засідання.
- Одержання письмових висновків різних фахівців, експертів щодо питань, для розгляду яких потрібно мати спеціальні знання.
Більш детально про професійні права адвоката можна почитати в ст. 20 профільного закону про адвокатуру. Також адвокат може користуватися іншими правами, що передбачені чинними НПА, кодексами тощо.
Чи потрібно адвокату, що є самозайнятою особою, ставати на облік в податковій?
Згідно з вимогами, викладеними у ст. 178 ПКУ, всі адвокати, що планують вести незалежну професійну діяльність, повинні стати на облік в якості самозайнятої особи. Протягом 10 календарних днів після успішної реєстрації незалежної професійної діяльності (що була здійснена відповідним уповноваженим органом) і отримання свідоцтва потрібно подати пакет документів до контролюючого органу.
Можна занести документи особисто, подати через уповноважену особу чи надіслати поштою (обов’язково рекомендованим листом, додавши опис вкладення). Звернутися потрібно до ДПС за місцем постійного проживання. В разі подання документів під час особистого візиту треба буде пред’явити паспорт і оригінали документів.
Список документів, які подає адвокат для взяття на облік, досить простий. Він складається з заяви і копії свідоцтва про надання права займатися адвокатською діяльністю (за умови, що заявник провадить адвокатську діяльність індивідуально).
Також потрібно отримати довідку про те, що особу було взято на облік (ст. 65 ПКУ). Зробити це потрібно всім самозайнятим особам, незалежно від того, чи є у них обов’язок сплати певних податків, зборів (відповідно до правил, зафіксованих у ст. 63 ПКУ).
Податки, які має сплачувати адвокат у статусі самозайнятої особи
Адвокат, що веде діяльність як самозайнята особа, повинен сплачувати податки – своєчасно та у повному обсязі. Ставка становить 18% від суми чистого прибутку. Тобто, база для оподаткування ПДФО розраховується як різниця між всім отриманим доходом і витратами, які підтверджені документально та стосуються ведення діяльності.
Витратами адвоката можуть бути:
- Оплата оренди одного чи кількох приміщень для ведення діяльності.
- Витрати на купівлю канцелярського приладдя, техніки, меблів тощо.
- Витрати на оплату комунальних послуг, інтернету, зв’язку та ін.
Для визнання витрат потрібно мати відповідні первинні документи – договори, рахунки, чеки та ін. Обов’язком самозайнятої особи є ведення, а саме своєчасне та правильне заповнення книги обліку доходів і витрат. Вестися така книга може як в паперовому, так і в електронному форматі.
Також всі фізособи, що ведуть незалежну професійну діяльність, мають сплачувати 5% військового збору і 22% ЄСВ від суми доходу (база для оподаткування та ж, що і для ПДФО). Але розмір єдиного соціального внеску має бути не меншим за мінімальну суму збору (22% від МЗП).
Податкова звітність самозайнятими особами подається раз на рік, в термін до 1 травня за рік попередній. Податки сплачують протягом наступних за граничним терміном звітування 60 днів – до 1 серпня. Наприклад, декларацію за 2025 рік потрібно буде подати до 1 травня 2026, а потім на основі поданих в ній розрахунків сплатити податки до 1 серпня 2026 року.
Якщо адвокат зареєстрований як ФОП: обмеження й нюанси
Законодавство України дозволяє адвокату здійснювати державну реєстрацію ФОП. Проте під час підготовки до оформлення бізнесу та здійснення процедури важливо враховувати обмеження, встановлені вищезгаданим ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Основною особливістю є те, що адвокат не може здійснювати підприємницьку діяльність у загальному розумінні. Йому дозволено лише надавати правові послуги:
- консультувати з правових питань – в усній або письмовій формі;
- готувати юридичні документи – договори, претензії, позови, апеляційні, касаційні скарги та ін.
- представляти клієнтів у досудовому врегулюванні спорів;
- здійснювати захист прав фізичних та юридичних осіб в державних установах тощо.
І якщо ви плануєте працювати як адвокат і захищати клієнтів в суді, наприклад, то варіант оформлення ФОП вам не підходить, адже він обмежує коло дозволених дій.
Як зареєструвати ФОП адвокату?
Отже, вище ми визначились з особливостями та обмеженнями, які встановлені для ведення адвокатської діяльності у статусі ФОП. Нижче ж поговоримо про важливі моменти, які стосуються реєстрації.
Оформлення ФОП може бути здійснене двома способами: на відповідній сторінці порталу «Дія» або під час особистого візиту до державного реєстратора – це може бути нотаріус або працівник ЦНАПу. Адвокат може вибрати наступні КВЕДи для ведення діяльності:
- 69.10: Діяльність у сфері права.
- 70.21: Діяльність у сфері зв’язків із громадськістю.
- 70.22: Консультування з питань комерційної діяльності й керування.
- 82.11: Надання комбінованих офісних адміністративних послуг.
- 82.19: Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність.
- 63.99: Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.
Особливості оподаткування доходів адвоката в статусі ФОП 3 групи
Тепер розглянемо оподаткування для ФОП-адвоката. Оптимальний вибір для ФОП, що планує вести адвокатську діяльність – вибір 3 групи єдиного податку, яка характеризується такими вимогами й особливостями:
- Дозволено надавати послуги всім контрагентам, незалежно від форми власності чи вибраного ними режиму оподаткування.
- Річний дохід не має перевищувати 1167 сум мінімальної зарплати. Для розрахунку береться сума, встановлена на 1 січня року. Тобто, в 2025 році це 8000 х 1167 = 9 336 000.
- Книга обліку доходів може вестися в будь-якому зручному форматі, витрати фіксувати не треба.
- Звітність в ДПС надається кожні три місяці, впродовж 40 днів по закінченню відповідного періоду. Податки сплачуються протягом 10 днів з дня завершення граничного терміну звітування. Наприклад, за 1 квартал 2025 року треба прозвітувати до 10 травня 2025 року, а податки перерахувати до 20 травня.
Податкова, після отримання відомостей від реєстратора або з порталу «Дія», розглядає заяву про бажання новоствореного ФОПа стати платником податків спрощеної системи. За умови відсутності у фізичної особи боргів та інших підстав для відмови ДПС ставить на облік по єдиному податку на ту групу, яка була зазначена в заяві на реєстрацію ФОП.
Підтверджуючими документами зареєстрованого ФОП є виписка з ЄДР та витяг з реєстру платників ЄП. Після оформлення необхідно відкрити підприємницький рахунок для ведення діяльності.
Адвокат, зареєстрований як ФОП, може укладати договори про надання юридичних послуг та надавати послуги різним клієнтам з числа фізичних, юридичних осіб, іншим ФОПам.
Адвокатська діяльність: ФОП чи самозайнята особа?
Підводячи підсумки, можемо зазначити наступне. Якщо ваша діяльність включає судове представництво, адвокатську етику та гарантії, визначені законом про адвокатуру, краще працювати як самозайнята особа. Адже в такому випадку ви не будете мати жодних обмежень під час ведення адвокатської діяльності. Проте сплачуватимете досить високі суми податків.
Якщо ж ви плануєте надавати правові консультації, аналітику, здійснювати супровід зовнішньоекономічної діяльності без здійснення власне адвокатської діяльності, ФОП (3 група, 5%) буде вигіднішим варіантом через значно менше податкове навантаження.
Але в такому випадку зважайте на вищезазначені обмеження. Захищати клієнта в суді по кримінальній справі, наприклад, ви не зможете. Якщо ці обмеження діяльності для вас критичні, можете також розглянути комбінований варіант.
Так, адвокат може поєднувати два статуси – бути адвокатом (як самозайнята особа) і паралельно працювати як ФОП для надання консультаційних послуг, але тут необхідно звернути увагу на податкове навантаження та певні нюанси, що постають під час ведення адвокатської діяльності.
Можна зробити висновок, що вибір форми реєстрації діяльності адвоката (ФОП чи самозайнята особа) залежить від специфіки вашої роботи та фінансової вигоди. Важливо оцінити всі нюанси та вибрати оптимальний формат роботи.
Якщо вам потрібна допомога у виборі варіанту оформлення діяльності чи системи, групи оподаткування, ви можете звернутись до наших фахівців. Дзвоніть за вказаним на сайті номером телефону чи залишайте свої контакти у формі зворотного зв’язку.
Наталія Юрченко