Податкова амністія в Україні: чи діє в 2026 році та що робити з незадекларованими активами

Податкова амністія в Україні не діє в 2026 році. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів тривало з 1 вересня 2021 року до 1 березня 2023 року та завершилося. В 2026 році тема знову актуальна через посилення фінансового контролю, розгляд правил оподаткування криптоактивів і запитань щодо легалізації незадекларованого майна. Але окремої «крипто-амністії» законодавство наразі не передбачає.

Основне зі статті:

• Податкова амністія в Україні у 2026 році не діє – механізм був разовим.
• Амністія капіталів тривала з 1 вересня 2021 до 1 березня 2023 року.
• Замість 18% ПДФО амністія пропонувала ставки 5%, 9% або 2,5%.
• Держава очікувала $20 мільярдів, а отримала задекларованих всього 6,2 мільярда гривень.
• Крипто-амністію за ставкою 5% закладено в законопроєкт, який ще не ухвалено.
• Амністії немає, але незадекларовані активи можна легалізувати через уточнюючу декларацію, щорічне декларування тощо.

Далі розкажемо про все більш детально.

Чи діє податкова амністія в Україні в 2026 році

Податкова амністія в 2026 році не діє. В Україні вона мала формат разової державної кампанії, а не постійного механізму. Тому після завершення встановленого законом строку можливість добровільного декларування активів припинилася.

Скористатися умовами спеціального декларування сьогодні неможливо. Будь-які питання щодо незадекларованих доходів, майна або криптоактивів вирішуються вже в межах чинних норм податкового законодавства, без застосування пільгового режиму амністії.

Що таке податкова амністія

Податкова амністія (одноразове спеціальне добровільне декларування) – це тимчасовий механізм, запроваджений державою для легалізації окремих активів фізичних осіб без застосування загального порядку оподаткування минулих періодів. Поширювався на активи, придбані за рахунок доходів, отриманих до 1 січня 2021 року, якщо з них не були повністю сплачені податки або вони не були належним чином задекларовані.

Для участі потрібно було подати спеціальну декларацію та сплатити одноразовий збір за ставками 2,5%, 5%, 7%, 9% або 11,5% залежно від виду активів і способу сплати податків (з розстрочкою чи без). Процедура діяла лише з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2023 року.

На відміну від звичайного оподаткування, спеціальне декларування стосувалося не поточних доходів, а вже набутих активів – коштів, нерухомості, транспортних засобів, корпоративних прав, доходів від продажу цінних паперів, дорогоцінних металів, майнових прав та інших об’єктів, щодо яких виникали питання підтвердження оподаткування.

Після завершення кампанії в березні 2023 року цей механізм припинив дію. Нових програм податкової амністії законодавство не передбачає.

Важливо!

Чим амністія відрізняється від звичайного щорічного декларування

Податкова амністія та щорічне декларування – це різні правові процедури.

Щорічна декларація не є продовженням або альтернативою податковій амністії. Якщо амністія була спеціальним інструментом для добровільної легалізації окремих активів в межах обмеженого строку, то щорічне декларування залишається звичайною процедурою виконання податкових обов’язків фізичних осіб.

Як працювала амністія 2021-2023 років

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування було запроваджене Законом України №1539-IX, який доповнив ПКУ підрозділом 9⁴ розділу XX «Перехідні положення». Держава запропонувала фізичним особам добровільно повідомити про активи, придбані за рахунок неоподаткованих доходів, сплатити спеціальний збір за пільговими ставками та отримати визначені законом гарантії.

Строки, правова база та хто мав право взяти участь

Кампанія тривала з 1 вересня 2021 року до 1 березня 2023 року. Після цієї дати прийом спеціальних декларацій був остаточно припинений.

Правова основа:

• Закон України №1539-IX;
• підрозділ 9⁴ розділу XX Податкового кодексу України;
• роз’яснення Державної податкової служби України.

Подати спеціальну декларацію могли громадяни України, фізичні особи-резиденти, окремі фізичні особи, які на момент отримання активів були резидентами України, навіть якщо на дату подання декларації вже втратили цей статус.

ДПС в своїх роз’ясненнях вказувала, що одноразове декларування (податкова амністія) було актуально для фізосіб, статки яких перевищують офіційні доходи:

1. Трудові мігранти, яким надходили іноземні доходи і які не були задекларовані.
2. Наймані працівники, яким сплачували зарплату «в конвертах».
3. Фізособи, що вели підприємницьку діяльність без реєстрації.

Ставки 5%, 9% і 2,5%

Розмір одноразового збору залежав від виду активів, їх місцезнаходження та способу декларування.

Важливо!

Що декларували, а що декларувати не потрібно було

До спеціальної декларації можна було включити практично будь-які активи, придбані за рахунок доходів, з яких раніше не були сплачені податки. Це могли бути грошові кошти, валютні цінності, банківські метали, нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, корпоративні права, акції, облігації та інші цінні папери, частки у майні юросіб, майнові права, об’єкти незавершеного будівництва та інші активи, що належали фізособі.

Водночас закон не вимагав декларувати активи, які вважалися такими, що вже мають підтверджене законне походження або не перевищували визначені законодавством межі. Діяла так звана «нульова декларація за замовчуванням» для таких об’єктів:

• Квартира площею до 120 м².
• Житловий будинок до 240 м².
• Нежитловий об’єкт до 60 м².
• Земельні ділянки в межах норм безоплатної приватизації.
• Один транспортний засіб звичайного використання (за встановленими законом винятками).
• Інші активи загальною вартістю до 400 000 грн.

Саме ці активи закон умовно визнавав такими, щодо яких держава не вимагала проходити процедуру спеціального декларування.

Які гарантії давала держава

Після подання спеціальної декларації та сплати збору декларант отримував низку законодавчих гарантій:

• держава визнавала виконаним податковий обов’язок щодо задекларованих активів;
• не проводилася перевірка джерел походження коштів виключно через факт подання декларації;
• до задекларованих активів не застосовувалася фінансова, адміністративна чи кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства, пов’язані з несплатою податків у минулих періодах (у межах умов амністії);
• довідка про проходження амністії підтверджувала походження коштів (наприклад, для банків, у т.ч. закордонних).
• одноразова декларація була предметом камеральної перевірки;
• відомості зі спеціальної декларації становили податкову таємницю і не могли використовуватися як доказ у кримінальному провадженні, крім випадків, прямо визначених законом.

Зверніть увагу!

Чим все закінчилося: трохи більше 500 млн грн замість очікуваних $20 млрд

За час кампанії громадяни подали близько 845 спеціальних декларацій, задекларувавши активи більш ніж на 8,8 млрд грн. До бюджету надійшло приблизно пів мільярду гривень одноразового збору. Такі цифри назвав Данило Гетьманцев в своєму Telegram.

На етапі запуску реформи в публічному просторі озвучувалися значно амбітніші прогнози. Передбачалося, що легалізація активів принесе десятки мільярдів доларів, а окремі експерти та посадовці називали орієнтир близько 20 млрд доларів США.

Фактичні результати виявилися істотно нижчими за ці очікування. Серед основних причин називали низький рівень довіри до державних гарантій, побоювання щодо подальшого використання інформації, складність підтвердження вартості окремих активів та небажання власників капіталу розкривати структуру своїх статків.

Тому податкова амністія стала більше досвідом для ДПС та платників, а не реальним інструментом виведення значних обсягів доходів з тіні й поповнення державного бюджету.

Податкова амністія в цифрах

Крипто-амністія: чому про амністію знову заговорили

Після завершення податкової амністії 2021-2023 років тема знову стала актуальною через підготовку нового законодавства щодо віртуальних активів. Причина проста: багато власників криптовалют придбали їх в період, коли спеціальних правил оподаткування в Україні не було. І постало питання, як оподатковувати вже накопичені криптоактиви після запуску нової системи.

Під час розробки законопроєкту №10225-д з’явилася ідея перехідного (пільгового) режиму оподаткування для окремих криптоактивів. У медіа його часто називають «крипто-амністією». Але юридично це не є новою податковою амністією у тому значенні, яке використовувалося для одноразового добровільного декларування у 2021-2023 роках.

Суть запропонованого механізму полягала в тому, що за певних умов фізична особа могла б задекларувати дохід від відчуження віртуальних активів за пільговою ставкою ПДФО 5% замість загальної ставки 18% (без врахування військового збору).

Такий підхід мав стимулювати добровільне виведення криптоактивів у легальний обіг після набрання чинності новими правилами оподаткування. Водночас пільговий режим стосувався б лише випадків і умов, прямо визначених законопроєктом, а не всіх власників криптовалют.

Важливо!

Актуальний статус законопроєкту

Станом на серпень 2026 року законопроєкт №10225-д так і не набрав чинності. Верховна Рада прийняла його за основу, і з тих пір змін немає. Остаточна редакція положень, в тому числі щодо пільгового оподаткування криптоактивів, ще може бути змінена.

Важливо враховувати, що:

• правила оподаткування можуть змінитися до остаточного ухвалення закону;
• пільгова ставка 5% поки що не застосовується автоматично;
• до набрання законом чинності керуватися потрібно чинними нормами ПКУ, а не положеннями законопроєкту.

Порада бухгалтера

Чи буде нова податкова амністія в Україні

Станом на 2026 рік підстав стверджувати, що в Україні буде нова загальна податкова амністія, немає. Після завершення кампанії одноразового добровільного декларування в 2023 році держава не ухвалила нового закону про повторне проведення амністії. Чинне податкове законодавство не містить норм про автоматичне поновлення або регулярне проведення таких кампаній.

Водночас питання добровільної легалізації окремих активів періодично повертається до публічного порядку денного. Це пов’язано насамперед з реформою оподаткування віртуальних активів, розширенням міжнародного обміну податковою інформацією, імплементацією європейських стандартів фінансової прозорості та необхідністю врегулювання активів, походження яких раніше не декларувалося.

Що говорять представники влади

Після завершення податкової амністії уряд неодноразово наголошував, що вона розглядалася як одноразовий інструмент, а не як механізм, який планується періодично повторювати. Саме тому в офіційних документах та законодавчих ініціативах останніх років акцент змістився не на нову амністію, а на:

• вдосконалення правил податкового контролю;
• цифровізацію податкового адміністрування;
• міжнародний автоматичний обмін фінансовою інформацією;
• запровадження спеціальних правил оподаткування окремих категорій активів (віртуальних, наприклад).

Чого очікувати в найближчі роки

Наразі немає зареєстрованого законопроєкту, який би передбачав проведення нової загальної податкової амністії за моделлю 2021-2023 років. Але це не виключає появи окремих перехідних режимів для певних видів активів, нових механізмів добровільного розкриття інформації, якщо цього вимагатиме податкова реформа чи виконання міжнародних зобов’язань України.

Практичний висновок

Що робити зараз, якщо є незадекларовані активи

Після завершення податкової амністії окремого механізму для легалізації незадекларованих активів більше немає. Тому подальші дії залежать від того, які саме активи або доходи не були відображені, коли вони отримані та чи виникає податковий обов’язок за чинним законодавством.

Ми завжди рекомендуємо клієнтам спочатку провести перевірку бухгалтерії бізнесу чи ситуації з активами фізособи, а вже потім вибирати спосіб врегулювання.

Уточнююча декларація: як виправити минулі помилки

Якщо декларація вже подавалася, але містить помилки або не відображає окремі доходи, ПКУ дозволяє самостійно подати уточнюючу декларацію та виправити неточності до початку податкової перевірки. Це дає можливість виконати податковий обов’язок у законний спосіб та мінімізувати фінансові наслідки.

Декларування іноземних доходів та інвестицій

Доходи, отримані за кордоном, від продажу іноземних активів, дивідендів, процентів або інвестицій, можуть підлягати декларуванню в Україні. Треба враховувати правила ПКУ, міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування та документи, які підтверджують сплату податків за кордоном.

Детальніше про декларування іноземних доходів та інвестицій читайте в статті за активним посиланням.

Контрольовані іноземні компанії (КІК)

Якщо ви є контролюючою особою іноземної компанії (володієте часткою або фактично контролюєте її діяльність), ПКУ покладає на вас низку обов’язків незалежно від того, чи отримувала компанія прибуток.

Контролююча особа повинна:

• повідомити ДПС про набуття, відчуження або початок/припинення фактичного контролю над КІК у встановлений законом строк;
• щороку подавати звіт про КІК (повний або скорочений – в залежності від обставин) разом з підтверджуючими документами у випадках, передбачених ПКУ;
• за наявності обов’язку – визначити та задекларувати скоригований прибуток КІК і сплатити податки.

За порушення цих вимог ПКУ передбачає одні з найбільших фінансових санкцій в податковому законодавстві. Штрафи можуть сягати сотень тисяч і навіть мільйонів гривень, залежать від виду порушення – неподання повідомлення про КІК, звіту або подання недостовірних відомостей.

Важливо!

Криптовалюта: як оподатковується зараз

Для операцій з криптовалютами діють загальні норми податкового законодавства, а спеціальний режим оподаткування віртуальних активів поки остаточно не запроваджений. Саме тому порядок оподаткування залежить від виду операції, податкового статусу особи та чинної редакції законодавства на момент отримання доходу.

Детальніше про оподаткування доходу від операцій з криптовалютами читайте в статті за посиланням. Також ми вже розглядали питання оподаткування таких доходів в статті про р2р-торгівлю в Україні.

Ризики: банківський моніторинг

Навіть без податкової амністії великі або нетипові фінансові операції можуть стати предметом банківського фінансового моніторингу. Банк має право запросити документи про походження коштів, а в окремих випадках – відмовити в проведенні операції або повідомити спеціально уповноважений орган в сфері фінмоніторингу.

Тому документальне підтвердження джерела походження активів часто є не менш важливим, ніж правильне виконання податкових обов’язків. Тим більше, що в 2026 році банки посилюють фінмоніторинг для бізнесу.

Популярні запитання про податкову амністію, так звану «крипто-амністію»

Чи діє податкова амністія в Україні в 2026 році?

Ні, в 2026 році податкова амністія не діє.

Що таке податкова амністія?

Податкова амністія – це винятковий інструмент податкової політики, за допомогою якого держава протягом обмеженого періоду дозволяє фізособам добровільно врегулювати питання щодо окремих незадекларованих активів без застосування загального порядку оподаткування минулих періодів.

Коли діяла податкова амністія в Україні?

З 1 вересня 2021 року до 1 березня 2023 року (продовжена на 6 місяців). Процедура стосувалася активів, набутих до 1 січня 2021 року.

Які були ставки податкової амністії?

Під час податкової амністії 2021-2023 років в Україні діяли знижені ставки замість стандартних 18% ПДФО. 5% для коштів на рахунках в українських банках, нерухомості та інших активів в Україні. 9% для коштів у закордонних банках та активів за кордоном. 2,5% для коштів, інвестованих в державні облігації України.

Чи буде нова податкова амністія?

Наразі закон не ухвалено. Уряд заявляв про розробку нового підходу для оподаткування криптоактивів. Окремо в законопроєкті про віртуальні активи передбачена амністія для криптовалюти за ставкою 5%, але закон не прийнято.

Чи діє амністія для криптовалюти?

Ні. Пільгову ставку 5% закладено в законопроєкт №10225-д, ухвалений лише в першому читанні в вересні 2025 року. Перевіряйте актуальний статус.

Що буде тим, хто не скористався амністією 2021-2023 років?

За законом такі особи вважаються такими, що повідомили про відсутність у них станом на 1 вересня 2022 року активів, з яких не сплачено податки.

Що робити зараз, якщо є незадекларовані доходи?

Використовувати чинні інструменти: уточнюючу декларацію, декларування іноземних доходів та інвестицій, звітність по КІК. Радимо консультуватися з бухгалтером.

Чим амністія відрізняється від щорічного декларування?

Податкова амністія була разовою кампанією зі зниженими ставками для минулих активів. Щорічне декларування – постійний обов’язок звітувати перед державою за поточні доходи та сплачувати податки за стандартними ставками.

Скільки активів легалізували під час амністії?

Задекларовано було понад 8,8 млрд грн (до бюджету надійшло трохи більше 500 млн грн) – значно менше очікуваних $20 млрд.

Потрібна консультація щодо декларування активів?

Якщо вам потрібна допомога з поданням звітності, веденням бухгалтерії ФОП чи ТОВ, або ж у вирішенні будь-якого іншого питання стосовно декларування доходів й сплати податків, звертайтесь до фахівців БІП!

Автор статті

Наталя Юдіна Верифікований експерт

Директор, співвласник

LinkedIn Профіль автора Всі статті автора →

Підписатися на нові статі