Як нараховується заробітна плата під час простою?

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну у багатьох власників бізнесу виникла потреба вводити на підприємстві простій не з вини працівника. Що це з точки зору законодавства та як правильно оформити простій для найманих працівників? Як при цьому нараховується заробітна плата? Відповіді на ці питання розглянемо у сьогоднішній статті. І нагадуємо, що ми в БІП надаємо бухгалтерські послуги для ФОП.

Що таке простій та які його особливості?

Визначення простою наведено у ст. 34 КЗпП України. Відповідно до цієї норми простій – це призупинення робіт, спричинене відсутністю необхідних організаційних або технічних умов, невідворотною силою чи іншими обставинами.

На час простою не з вини працівника роботодавець має оформити акт простою (у довільній формі) та наказ про введення простою з обов’язковим зазначенням дати початку простою. 

Водночас під час простою підприємства найманого працівника можуть перевести на іншу посаду в межах одного підприємства за умови наявності у нього необхідних кваліфікаційних якостей, звичайно ж. Тим самими можна уникнути нарахування простою для переведеного працівника. 

Однак, якщо такої можливості немає, у багатьох роботодавців, що змушені вдатись до оформлення простою, виникає питання: де має знаходитись найманий працівник під час простою, вдома чи на робочому місці? На жаль, ми не можемо надати законодавчо обґрунтованої відповіді, але радимо зафіксувати цей факт в акті простою або наказі. 

При табелюванні працівники, щодо яких оформлено простій, мають табелюватися з позначкою “П” із зазначенням кількості годин простою (оскільки простій може бути встановлено не на весь робочий день).

Правила обчислення заробітної плати під час простою

Якщо простій виник не з вини працівника, то час простою працівникам оплачується відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). При цьому треба керуватись такими правилами:

1. Нарахування простою здійснюється лише з окладу (чистої тарифної ставки);
2. Працівникам з неповною зайнятістю розрахунок оплати простою обчислюється з тарифної ставки, розрахованої пропорційно до зайнятості;
3. Працівникам з погодинною оплатою праці час простою оплачується з розрахунку погодинної тарифної ставки;
4. Оплату за час простою не треба «дотягувати» до розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), адже норма ст. 31 Закону про оплату праці пов’язана з виконанням місячної (годинної) норми праці, а час простою належить до невідпрацьованого. Але за неповністю відпрацьований час доплата до МЗП обчислюється пропорційно до виконаної норми праці. Тому, якщо в місяці є оплата за відпрацьований час та за час простою, у порівнянні з МЗП за відпрацьований час оплату за час простою враховувати не треба;
5. Оплата за час простою не підлягає індексації (бо це виплата, що не є постійною та, знову ж таки, належить до невідпрацьованого часу);
6. Виплати за час простою підлягають оподаткуванню ПДФО і ВЗ та нарахуванню ЄСВ на загальних підставах, бо вони включаються до заробітної плати у складі додаткової зарплати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5).

Розглянемо розрахунок з/п під час простою на конкретному прикладі. Припустимо наступні умови:

• працівник працює у режимі повного робочого дня (п’ять днів на тиждень з двома вихідними у суботу та неділю);
• його посадовий оклад становить 10 000,00 грн;
• з 23.11.2022 р. по 23.12.2022 р. він не працював у зв’язку з простоєм не зі своєї вини. Таким чином, на період простою припадає: за листопад — 6 роб. дн., а також за грудень — 17 роб. дн. 
• норма робочих днів у листопаді 2022 року — 22 роб. дн., у грудні 2022 року — 21 роб. дн.;
• простій згідно з наказом по підприємству оплачують з розрахунку 2/3 посадового окладу.

Отримуємо такий розрахунок оплати за час простою:

• за листопад – 10 000,00 грн х 2/3 х 6 роб. дн.: 22 роб. дн. = 1816,36 грн;
• за грудень – 10 000,00 грн х 2/3 х 17 роб. дн.: 21 роб. дн. = 5 391,43 грн.

Як бачите, все не так важко, якщо скористатись послугами кваліфікованого бухгалтера. Звертайтесь до нас в БІП за допомогою.

Автор статті

Інна Забоцька Верифікований експерт

Бухгалтер-консультант · Спеціаліст з КІК та міжнародного оподаткування

Профіль автора Всі статті автора →

Підписатися на нові статі