Щорічна основна відпустка найманих працівників в Україні: порядок надання, зміни під час воєнного стану
Кожен працівник в Україні має право на оплачувану щорічну відпустку. Не тільки державні організації, великі підприємства чи певні установи, але і всі підприємці з числа ФОП, ТОВ повинні дотримуватися вимог чинного трудового законодавства і надавати працівникам відпустки за визначеними правилами.
Кожен найманий працівник отримує низку соціальних гарантій. Серед них є і різні види відпусток – основна, додаткова, в зв’язку з непрацездатністю, вагітністю та пологами. В цій статті ми розкажемо, що таке відпустка, поговоримо про правила і порядок надання щорічної основної відпустки, визначимо її тривалість для різних категорій робітників, черговість, нарахування виплат.
Також розглянемо зміни, які були внесені в трудове законодавство на час введення воєнного стану і стосуються порядку надання щорічних відпусток в цей час.
Види відпусток, передбачені законодавством
Право на відпочинок кожному робітнику гарантовано ст. 45 Конституції Україні. Реалізується це право відповідно до низки умов, викладених в КЗпП і ЗУ «Про відпустки». Отримати відпустки можуть:
Всі громадяни України, що знаходяться в трудових відносинах з різними організаціями й установами, малими й великими підприємствами (ТОВ) будь-якої сфери діяльності, форми власності.
Українські громадяни, які уклали трудовий договір з ФОП.
Іноземці та особи, що не мають громадянства, але легально працюють на території нашої держави.
Всі види відпусток, які надаються найманим працівникам в Україні, визначені в ст. 4 профільного закону:
Щорічні основні, додаткові відпустки (які надаються тим, хто працює у важких, шкідливих умовах та ін.).
Відпустки додаткові, що надаються тим, хто навчається.
Відпустки творчі та передбачені для використання під час підготовки до змагань, участі в них.
Соціальні відпустки – декретна, пов’язана з усиновленням дитини, по догляду за дитиною до 3 років, передбачена законодавством для батьків дітей з інвалідністю І групи.
Відпустки «за власний рахунок» – коли зарплата не зберігається (відпустки за сімейними обставинами, наприклад).
В трудовому чи колективному договорі, угоді, контракті можуть встановлюватись інші види відпусток на певних умовах, які враховують вимоги законодавства та не суперечать їм.
Основні умови, порядок надання відпусток робітникам в Україні
В ст. 6 закону про відпустки визначено, що основна щорічна відпустка – це час відпочинку впродовж мінімум 24 днів, який надається робітнику за умови відпрацювання ним робочого року. Термін відлічують від дня, коли було укладено трудовий договір.
Гарантований йому відповідно до законодавчих норм період відпустки робітник може використовувати так, як вважає за необхідне. Відпустка надається всім – незалежно від графіку, режиму роботи, особливостей виконання обов’язків тощо.
На час оформлення основної щорічної відпустки працівнику гарантовано збереження місця роботи і заробітної плати, виплачується допомога. Звільняти особу, що перебуває у відпустці, заборонено (виключення: ситуації з повною ліквідацією організації, установи, підприємства).
Якщо робітник виявив таке бажання, в разі його звільнення надається право на використання відпустки, а потім оформляється звільнення. Виключення: якщо робітника звільняють через порушення трудової дисципліни («за статтею»). Також після звільнення особі має бути виплачена грошова компенсація за кожен день невикористаної відпустки.
Тривалість відпустки: число днів відпочинку на рік, які може отримати найманий працівник
Закон України про відпустку визначає таку тривалість основної щорічної відпустки:
Стандартно – 24 календарні дні за один відпрацьований рік.
Для працівників, які не досягли 18 років – мінімум 31.
Особи з інвалідністю І, ІІ групи мають право відпочивати 30 календарних днів.
Для ІІІ групи мінімальна тривалість щорічної основної відпустки – від 26 календарних днів.
Наймані працівники деяких сфер в основну відпустку можуть іти на більш тривалий період – додаткові дні нараховуються в залежності від кількості відпрацьованих років. Але не безкінечно, є «верхня межа».
Загальна кількість днів відпустки не може перевищувати 59 календарних днів за пропрацьований рік. Виключення зроблене для працівників, що задіяні у виконанні підземних гірничих робіт, у них є право на отримання тривалості відпустки в 69 днів.
Навіть за умови, що робітник працює не весь робочий день або ж тиждень, він все одно має право отримати мінімальні соцгарантії. Кількість днів відпустки на рік в таких випадках становить 24 або більше, якщо мова йде про пільгові категорії громадян.
Нюанс: до загальної тривалості щорічної основної відпустки всі вихідні дні зараховуються, а от неробочі чи святкові – ні. Тобто, якщо людина виходить у відпустку і впродовж 24 календарних днів припадає 1-2 святкові чи неробочі – на відповідну кількість подовжується тривалість відпочинку. Але на час дії воєнного стану неробочі, святкові дні тимчасово скасовані.
Коли у працівника з’являється право на отримання щорічної основної відпустки
Стандартно працівник отримує право піти у щорічну основну відпустку не відразу, а після спливу певного терміну роботи. Так, першу щорічну основну та додаткову відпустку можна оформити після того, як було відпрацьовано шість повних місяців безперервно (у ФОП, в ТОВ, установі, організації).
Наприклад, якщо працівника було прийнято на роботу у ТОВ 10 квітня 2025 року, то перший робочий рік тут – період з 10 квітня 2025 року і по 9 квітня 2026 року. Право піти у відпустку він матиме після 9 жовтня 2025 року.
До моменту відпрацювання повних 6 місяців взяти щорічну основну відпустку можуть окремі категорії:
жінки – до відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами чи після неї, і ті, хто має 2 і більше дітей до 15 років чи дитину з інвалідністю;
особи з інвалідністю, особи віком до 18 років;
чоловіки, якщо їх дружини знаходяться в декреті;
особи, що були звільнені після строкової військової чи альтернативної служби (за певних умов);
працівники, що навчаються і хочуть поєднати щорічну відпустку і перерву в роботі під час складання іспитів, написання диплому, курсових тощо;
в інших випадках, що передбачені для сумісників, вихователів ДБСТ, працівників, у яких є путівки на санаторно-курортне лікування тощо. Повний перелік вміщено в ст. 10 профільного закону.
Після того, як працівником було відпрацьовано повний рік роботи, він може оформити основну щорічну відпустку в зручний для нього момент робочого року. Скільки днів відпустки можна брати в рік? Стільки, скільки встановлено законом чи трудовим, колективним договором для працівника.
В стаж роботи, що використовується у розрахунку кількості днів щорічної відпустки, включають: дні фактичної роботи впродовж року, час навчання і коли робітник не працював, проте місце роботи і зарплата зберігались (за певними винятками) та в ін. ситуаціях, що вказані в ст. 9 профільного ЗУ та ст. 82 КЗпП.
Як розрахувати кількість днів, що триває відпустка
Якщо відпустка надається не через 12 місяців роботи, а раніше (адже працівник має право взяти її після спливу перших 6 відпрацьованих місяців), то кількість відпускних днів розраховується відповідно до періоду безперервної роботи. Наприклад, якщо працівник має право на 24 дні відпустки, то після 12 відпрацьованих місяців може отримати їх всі, а після 7-8 – буде менше.
Щоб зрозуміти, скільки відпускних днів може взяти робітник в разі відпрацювання неповного року, потрібно:
Визначити, скільки днів відпустки приходиться на 1 календарний день (не беручи до розрахунків неробочі дні, святкові за весь рік).
Результат помножити на число календарних днів (виключивши з розрахунку неробочі дні та також святкові), що відпрацював робітник.
Заокруглити результат до цілого числа.
З огляду на те, що в період дії воєнного стану святкові, неробочі дні до уваги не беруться, за повний рік беруть 365 чи 366 дні. В інший час від загальної кількості днів року та від днів, що працював робітник, віднімають всі неробочі, святкові. Зараз же їх не враховують.
Наприклад, людина відпрацювала в компанії 78 днів (два з половиною місяці). Має право на стандартні 24 дні щорічної відпустки. На один календарний день припадає: 24 : 365 = 0,065753. Виходить, що заробив працівник 0,065753 х 78 = 5,128734 = 5 днів відпустки.
Графіки відпусток, черговість, поділ днів, правила повідомлення працівників
Черговість надання таких відпусток визначається спеціальним графіком відпусток, який повинен бути затверджений ФОП, власником підприємства, керівником установи чи уповноваженим ним органом. Під час складання таких графіків обов’язково враховуються всі норми чинного українського трудового законодавства.
Графік відпусток може бути складено у будь-якій формі. В ньому вказують місяць початку та закінчення відпустки, можуть бути зазначені точні дати. Графік погоджується з працівниками, має враховувати їх інтереси. Надання особі відпустки оформлюється наказом, заява робітника не обов’язкова.
Точний період і кількість днів основної щорічної відпустки, яка надається працівнику, погоджується з ним і роботодавцем (чи його представником) в письмовій формі. Дата початку відпустки за графіком повинна буди повідомлена особі не пізніше ніж за 2 тижні до терміну, що встановлений у графіку.
Якщо щорічна відпустка надається поза графіком, то робітник повинен написати заяву в довільній формі та вказати в ній: дату початку відпустки, тривалість, вид відпустки. ФОП, власник ТОВ або уповноважений ним орган зобов’язаний здійснювати облік відпусток, що надаються.
Право на отримання щорічної відпустки у будь-який зручний час за бажанням мають особи до 18 років, з інвалідністю, жінки перед декретом чи після нього, які мають 2 і більше дітей до 15 років, одинокі батько/матір, опікуни, піклувальники дітей до 15 років (1 і більше), чоловіки/дружини військовослужбовців, ветерани праці, війни, вихователі ДБСТ та ін. Повний перелік викладено в ст. 10 закону про відпустки.
Законом передбачена можливість ділити щорічну відпустку на будь-які за тривалістю частини, але так, що основна безперервна її частина становить 14 і більше календарних днів. Водночас невикористана частина щорічної відпустки зазвичай надається робітнику до кінця робочого року, проте не пізніше спливу 12 місяців від дня його закінчення.
Правила здійснення виплат за відпустку
Виплата відпускних здійснюється з врахуванням норм, викладених в ст. 21 профільного закону і ст. 115 КЗпП. Заробітна плата робітнику за весь період відпустки має бути перерахована до її початку, якщо інші умови не викладені в колективному, трудовому договорі чи нормах законодавства. Точної дати здійснення виплати зараз немає – просто до відпустки, а не під час чи після неї.
Якщо робітника було відкликано з відпочинку, зарплата за відпрацьовані дні обчислюється з врахуванням вже виплаченої за відпустку суми. Також бухгалтерія здійснює перерахунок в ситуації, коли відпускні виплати перерахували, а відпустку було перенесено (через хворобу працівника, наприклад).
Зміни в порядку надання відпустки під час воєнного стану
Під час дії воєнного стану надання відпустки в Україні регулюється ЗУ №2136-ІХ, в якому визначено правила організації трудових відносин протягом цього періоду. Законом визначено, що на час дії воєнного стану за рішенням роботодавця тривалість щорічної відпустки може становити максимум 24 календарні дні за рік.
Додаткові дні переносяться на час після скасування чи завершення воєнного стану. Невикористані дні такої відпустки за рішенням роботодавця можуть бути надані без збереження зарплати. Не змінено порядок надання тільки декретних відпусток та тих, що пов’язані з усиновленням дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Якщо у вас залишились запитання щодо правил надання, розрахунку щорічної відпустки в ФОП, ТОВ, ви можете звернутись до наших фахівців. Під час консультації ми знайдемо всі відповіді та вирішимо будь-які запити.
А за необхідності можемо організувати ведення кадрового обліку ТОВ, ФОП, повністю звільнивши вас від необхідності вести документацію та розбиратися в правилах організації відносин з найманими працівниками.
Звертайтесь за номером телефону, який бачите на сайті, або залишайте заявку!
5/5 - (1 голосів)
Автор статті
Інна Забоцька
Верифікований експерт
Бухгалтер-консультант · Спеціаліст з КІК та міжнародного оподаткування