Прийняття на роботу осіб з інвалідністю

Сьогодні ми поговоримо про важливу тему, яка є актуальною для всіх компаній і підприємств, що працюють на території України. А саме – про оформлення на роботу осіб з інвалідністю та вимоги, встановлені до процесу організації співпраці з ними.

Як відомо, українським законодавством передбачені спеціальні нормативи з працевлаштування осіб з інвалідністю. Крім того, працевлаштування осіб з обмеженими можливостями має певні нюанси. А тому оформлення інваліда на роботу повинне відбуватися у чіткій відповідності до норм законів і правил.

Отже, якщо ви лише починаєте підприємницьку діяльність, або хочете детальніше розібратись в такій важливій та актуальній темі, як працевлаштування осіб з інвалідністю – ця стаття для вас. А за консультаціями по бухобліку та юридичним аспектам ведення бізнесу можете звертатись до нас у БІП.

Норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю

Отже, встановлений законом норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю становить 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік або 1 особа на працевлаштованих 8-25 осіб (стаття 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

При цьому, зауважте: особа з інвалідністю має працювати у вас за основним місцем роботи! Тобто, інваліди – зовнішні сумісники до розрахунку не входять. Відповідь на питання «Чи може інвалід працювати за сумісництвом» однозначна – так, може. Але така особа не може бути врахована до 4% нормативу. Інакше кажучи, ви можете взяти таку людину на роботу, але не можете зарахувати її в норматив і вам все одно доведеться наймати ще когось для виконання вимоги закону.

Чи передбачені законом санкції щодо недотримання встановленого нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю? Так, якщо виявиться, що ви не виконуєте норматив або взяли на роботу менше осіб з інвалідністю, ніж передбачено нормативом, – до вас мають бути застосовані адміністративно-господарські санкції.

Конкретний розмір санкцій встановлюється нормами, детальніше дивіться у ч. 1 ст. 20 зазначеного вище Закону. Недотримання вимоги щодо оформлення інваліда на роботу може тягнути за собою фінансові санкції, розмір яких залежить від чисельності робітників у компанії та середньої річної зарплати її співробітників.

Оформлення на роботу осіб з інвалідністю

Щодо оформлення працевлаштування осіб з інвалідністю, такого працівника можна взяти як на основне місце роботи, так і за сумісництвом. При цьому він може працювати на умовах повного чи неповного робочого часу.

До того ж інвалід має право на працевлаштування без випробувального терміну, у разі направлення його на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) на підставі ст. 26 КЗпП. Отже, якщо фахівець підходить вам і ваша робота не протипоказана йому, ви здійснюєте прийняття на роботу інваліда 2-3 групи та оформляєте трудовий договір.

Для цього працівник повинен надати вам наступний пакет документів:

1. Паспорт або інший документ для підтвердження особи, та копію податкового номера.
2. Трудову книжку.
3. Копію пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача соцдопомоги від держави.
4. Довідку МСЕК, що підтверджує групу інвалідності (виписку з акта огляду за формою № 157-1/о). Інвалідність може бути встановлена на певний час, тоді особа періодично має підтверджувати свій статус і присвоєну їй групу інвалідності новою довідкою МСЕК. Наприклад, працівник-інвалід 3 групи надав довідку, що дійсна протягом двох років – отже, у встановлений термін він повинен пройти МСЕК та поновити статус на певний термін (також комісія може скасувати його чи надати довічно). Ваше завдання стежити за цим.
5. Індивідуальну програму реабілітації, розроблену МСЕК, з урахуванням якої необхідно облаштувати робоче місце для працівника й ставити відповідні завдання. Якщо умови цієї програми не виконувати, вас може оштрафувати Держпраці.

Копії всіх вказаних документів треба засвідчити й зберігати в особовій справі.

Процедура оформлення інваліда на роботу стандартна: оформлення наказу про прийняття на роботу, підписання трудового договору, подання до податкової повідомлення про прийняття працівника й проставлення відповідного запису у його трудовій книжці.

Гарантії для працівника з інвалідністю

Співробітники з інвалідністю за законом мають право на низку гарантій, тож завдання працедавця — забезпечити їх.

Часто ми чуємо від клієнтів питання щодо того, чи може інвалід 2 групи працювати повний робочий день. Може, але працівник має право попросити роботодавця встановити для нього неповний робочий день або тиждень (ст. 172 КЗпП).

За бажанням працівника-інваліда його також можна, точніше потрібно, перевести на легшу роботу (ст. 170 КЗпП). Працівників-інвалідів не можна змушувати працювати вночі й понаднормово без їхньої згоди і якщо це суперечить медрекомендаціям (ст.ст. 63, 172 КЗпП).

Якщо людина втратила працездатність через нещасний випадок на виробництві або профзахворювання, за нею зберігаються посада й середня зарплата до відновлення працездатності або встановлення інвалідності (ст. 9 ЗУ «Про охорону праці»).

Трапляються також випадки, коли працівник більше не може виконувати призначену йому роботу. В такому разі працедавець зобов’язаний забезпечити навчання, перекваліфікацію та працевлаштування особи з інвалідністю відповідно до медрекомендацій. За недотримання гарантій для працівників з інвалідністю на роботодавця може бути накладено штраф.

До того ж, за дискримінацію людини через інвалідність може загрожувати й кримінальна відповідальність: штраф 3400-8500 грн. (від 200 до 500 НМДГ) або позбавлення волі до 5 років із позбавленням права займати певні посади/займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ст. 161 ККУ).

Відпустка працівника з інвалідністю

Працівники з інвалідністю мають право на щорічну відпустку більшої тривалості, ніж інші співробітники, до того ж взяти її вони можуть у зручний час, навіть якщо новий працівник не пропрацював належні 6 місяців (ст.ст. 6, 10 ЗУ «Про відпустки»). Тривалість щорічної відпустки для осіб з інвалідністю становить:

• інваліди I та II груп — 30 календарних днів;
• інваліди III групи — 26 календарних днів.

У такого працівника є також право за рік взяти тривалу відпустку без збереження зарплати (п.п. 6-7 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про відпустки») терміном:

• інваліди I та II груп — до 60 к. д.;
• інваліди III групи — до 30 к. д.

Особливості оподаткування заробітної плати інвалідів

Податки за працівника-інваліда сплачує підприємство. Ставка ЄСВ в такому випадку становить 8.41% від доходу, який виплачується працівникам-інвалідам (ч. 13 ст. 8 ЗУ «Про ЄСВ»). Її треба застосовувати при нарахуванні таким працівникам зарплати, лікарняних, декретних й інших виплат.

Зазначимо, що якщо у вас працює інвалід-сумісник, ЄСВ за нього сплачується також у розмірі 8.41% від отриманої суми зарплати за фактично виконану роботу. При цьому, «зовнішньому» суміснику нараховують соцвнесок на фактично отриману суму зарплати. Для «внутрішнього» сумісника-інваліда ЄСВ донараховується до мінімального страхового внеску – база обчислення ЄСВ за певний місяць включає сукупний дохід за основним місцем роботи і сумісництвом.

Отже, варто пам’ятати, що оподаткування інвалідів 2-3 групи здійснюється за тими ж правилами, що і нарахування податків за осіб без інвалідності, просто з іншим відсотком ЄСВ.

Варто пам’ятати: якщо Фонд соцзахисту інвалідів виявить розбіжність показників у вашому звіті, протягом 10 днів письмово повідомить про невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю вас і Держпраці. Водночас про свій візит Держпраці повідомляє роботодавця за 10 днів до початку перевірки.

Якщо вам потрібна юридична консультація з приводу працевлаштування у штат осіб з інвалідністю, звертайтесь до наших фахівців за вказаним номером телефону або залишайте свої контактні дані у формі нижче – і наш менеджер вам зателефонує!

Автор статті

Юлія Лісаковська Верифікований експерт

Профіль автора Всі статті автора →

Підписатися на нові статі