Податок на репатріацію для спрощенців: розглядаємо детально

Налог на репатриацию для упрощенцев: подробно рассматриваем

Зміст

З огляду на прискорення процесів євроінтеграції, бізнес зв’язки українців з іноземцями лише посилюватимуться в майбутньому. Однак співпраця з іноземними контрагентами має безліч своїх нюансів, особливо в податковому полі.

Сьогодні поговоримо про податок на репатріацію (ПНР). Що це таке, чи сплачують його ФОПи-“єдинники”, які ставки цього податку і на що звернути увагу при обліку та звітуванні? Фахівці БІП розібрались з усіма деталями, тож мерщій читай нашу нову статтю.

А щоб бути в курсі інших юридичних та бухгалтерських тонкощів підприємницької діяльності, слідкуй за нашим блогом.

Що таке податок на репатріацію і коли він виникає?

Відповідно до податкового законодавства, податком на так звану “репатріацію” вважається податок на доходи, отримані нерезидентами в Україні. Саме поняття податку на репатріацію в чинному українському законодавстві відсутнє, воно є застарілим і використовується в розмовному, неофіційному, форматі.

Як відомо, сам термін “репатріація” означає повернення на Батьківщину. В підприємницькій сфері це слово використовується для позначення повернення інвестором вкладених за кордон коштів шляхом отримання прибутку. Отже, податок на репатріацію іншими словами – це податок на прибуток інвестора. Відповідно, виникає такий податок, коли іноземний інвестор отримує свій прибуток. Такий механізм передбачено державою для того, щоб заохотити інвесторів залишати якнайбільше заробленого капіталу в Україні, а не виводити його за кордон.

У податковому розумінні податок на репатріацію розглядається в якості частини податку на прибуток.

Ким і коли має сплачуватись податок на репатріацію?

Податок на репатріацію стягується, як вже зрозуміло з визначення, з нерезидентів. Однак, нерезиденти самостійно не сплачують його. Цей податок відповідно до Податкового кодексу сплачується резидентом України, який, в свою чергу, сплачує нерезиденту отриманий ним дохід (сума податку стягується з цього доходу безпосередньо при грошовому переказі). Таким чином резидент України, який сплачує дохід нерезиденту і сплачує податок на репатріацію, виступає податковим агентом.

Важливим є час сплати податку на репатріацію: відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ його треба сплатити в той самий день, коли нерезиденту переводиться сума його прибутку!

Податок на репатріацію для спрощенців

З попередніх роз’яснень виникає логічне запитання: а як бути зі “спрощенцями”? Адже вони сплачують єдиний податок і не є платниками податку на прибуток.

Так, ФОП-спрощенці та юрособи-єдинники не сплачують ПП. Однак, як ми вже зазначали, у випадку податку на репатріацію всі резиденти виступають лише податковими агентами, а не власне платниками податку. Тож згідно з пп. 141.4.2 ПКУ всі резиденти, хто виплачує дохід нерезидентам, мають сплатити податок на репатріацію.

Крім цього, Податковий кодекс містить пряму норму, що регулює дане питання: “Платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента” (п.297.5 ПКУ).

Ставки податку на репатріацію

Щодо розмірів самого податку, він залежить від конкретного типу доходів нерезидента, що оподатковуються. Розглянемо це питання детальніше.

ПКУ, а саме п. 141.4 встановлено особливості оподаткування нерезидентів. Саме тут міститься перелік всіх видів доходів із джерелом походження в Україні, які мають бути оподатковані. Серед них, наприклад: роялті, дивіденди, процентні доходи, доходи, отримані з надання майна в лізинг або оренду, брокерська або агентська винагорода тощо.

Більшість цих доходів оподатковуються за основною ставкою для нерезидентів – 15%. Однак є й винятки.

Зокрема, ставка податку на дохід нерезидента, отриманий:

з фрахту = 6%;
з операцій страхування = 0%, 4%, 12% (в залежності від виду страхування);
з безпроцентних облігацій = 18%;
за надання позик і кредитів резидентам України = 5%

Водночас є й перелік доходів нерезидентів, які взагалі не підлягають оподаткуванню. Серед них наступні:

доходи, отримані від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг (залежно від виду товарів/послуг);
проценти або дохід (дисконт) на державні цінні папери або облігації місцевих позик чи боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечене державними або місцевими гарантіями (пп. 141.4.10 ПКУ);
інші доходи за державними цінними паперами відповідно до пп. 141.4.10 ПКУ.

Звертаємо також увагу, що окремими двосторонніми міжнародними угодами можуть бути передбачені інші ставки податку на репатріацію, ніж зазначені нашим податковим законодавством. В такому разі нерезидент має надати в українські податкові органи відповідну довідку про свій резидентський статус.

Особливості бухгалтерського обліку (курсові різниці)

Щодо бухгалтерського обліку податку на доходи нерезидента, тут особливу увагу необхідно приділити курсовій різниці. Така різниця виникає у випадку, якщо дата отримання нерезидентом доходу і дата сплати податку відрізняються. Пояснимо детальніше:

нараховується податок за тим курсом НБУ, який був актуальним на дату отримання нерезидентом доходу;
в свою чергу, сплачуватись має податок за курсом НБУ, актуальним на дату сплати податку.

У зв’язку з тим, що дата нарахування податку та дата його сплати можуть не співпадати – , ви можете зіткнутися з проблемою курсової різниці. Що ж робити в такому випадку?

В бухгалтерському обліку 21 “Вплив змін валютних курсів” необхідно заповнити такі пункти:

субрахунок 945 “Втрати від операційної курсової різниці”– зменшення вартості іноземної валюти в гривневій оцінці;
субрахунок 714 “Доходи від операційної курсової різниці” – збільшення вартості іноземної валюти в гривневій оцінці.

Якщо ви вперше зіткнулись з податком на репатріацію і вам необхідна консультація фахівця, або ж послуга бухгалтерського обліку, звертайтесь до нас в БІП. Ми гарантуємо якісні послуги та відсутність проблем з податковою.