Що таке договір комісії? Як та коли укладається?

Зміст

Після того, як була проведена державна реєстрація ФОП чи ТОВ, підприємці можуть вести легальну комерційну діяльність, надаючи клієнтам послуги, реалізуючи товари та виконуючи інші дії, що дозволені чинним законодавством. Трапляються ситуації, коли підприємцю потрібно оформити договір комісії і в цій статті ми поговоримо саме про нього.

Найпростішим прикладом дії принципу договору комісії є робота комісійних магазинів, які виступають посередниками між продавцем та покупцем, що можуть взагалі ніяк не взаємодіяти напряму. Одна сторона продає товар, інша – його купує, а магазин виступає посередником між ними, беручи за свої послуги певний відсоток від суми операції. Це і є комісія, розмір якої визначається договором.

Нижче ми поговоримо детальніше про те, в яких ситуаціях ФОП і ТОВ може знадобитися укладення договору комісії. Але спочатку розкажемо, що таке договір комісії, як та між ким укладається, які правові засади регулюють цю сферу. Також розглянемо основні складові угоди, нюанси й тонкощі укладення договорів комісії та інші важливі аспекти.

Почнемо з визначення договору комісії та ключових правових норм, викладених в статтях 1011-1028 Глави 69 ЦКУ.

Що таке договір комісії: основні норми Цивільного кодексу України

Визначення договору комісії подає ст. 1011 ЦКУ. Договір комісії – це угода, в якій беруть участь дві сторони:

комісіонер – одна сторона, яка за дорученням іншої та за її оплату бере на себе обов’язки провести правочин (чи декілька) від власного імені;
комітент – інша сторона, за рахунок якої здійснюється цей правочин.

Тобто, якщо простими словами, то договір комісії – це угода між двома сторонами, де одна є покупцем чи продавцем товару чи послуги, а інша – посередником між покупцем і продавцем. По суті, такий договір є одним з видів договорів про надання послуг. Адже здійснення певної дії (правочину) відбувається від імені комісіонера (не реального покупця чи продавця, а посередника), але за оплату комітента (який виплачує кошти за послугу – проведені дії з купівлі або продажу).

Види договорів комісії:

Договір комісії на придбання товарів – посередник купує майно за кошти покупця, яке є його (комітента) власністю.
Договір комісії на реалізацію товарів – посередник продає майно комітента, а отримані кошти належать продавцю.

Договір двосторонній, адже завжди передбачає наявність двох сторін і прописані для кожної з них права, обов’язки. Договір оплатний, адже сама суть його зводиться до виплати комісії за певний правочин.

Зазвичай договір комісії укладають під час здійснення операцій з торгівлі товарами, майном. Також предметом договору може бути купівля (замовлення) послуг. Обмежень щодо предмету договору комісії не встановлено і проводити можна будь-які операції, не заборонені чинним законодавством.

В ролі комісіонера, комітента можуть виступати будь-які фізичні, юридичні особи – ФОП і ТОВ в тому числі. Повторимо, що тут мова йде про покупця (чи продавця) товару і посередника. Продавець (чи покупець), який є третім учасником операції, не є стороною договору комісії. Комітент і третя особа між собою не взаємодіють, але кожен з них з претензіями може звертатися до посередника (комісіонера).

Умови та вимоги до укладення договору комісії

За загальними вимогами форма договору комісії – проста письмова (відповідно до ст. 208 ЦКУ), але за бажання сторони з числа фізичних, юридичних осіб мають право укласти його в нотаріальній формі (ст. 209 ЦКУ).

Умови укладення договору та інші вимоги до правочину викладені в ЦКУ. Коротко подамо основне:

Термін укладення договору комісії, географія дії – можуть бути визначеними або не вказуватися.
Товар чи послуга – можуть бути точно визначені (певним асортиментом, наприклад, чи категоріями) або ні. Але обов’язково вказуються умови купівлі чи продажу, ціна. Додатково в ст. 1028 ЦКУ вказано, що закон може встановлювати певні особливості договору комісії для окремих категорій майна.
Для комітента може бути встановлена вимога не укладати з іншими особами договори комісії.
Обов’язки комітента полягають у своєчасній виплаті комісіонеру повної суми комісії, що зафіксована в договорі. В разі невказання ціни послуг в договорі кошти виплачується після виконання його умов з врахуванням звичайних цін, встановлених за такі послуги.
В разі невиконання умов договору комісії з вини покупця чи продавця (комітента) посередник повинен отримати свою комісійну оплату на загальних підставах.
Якщо договір розривається або одна зі сторін відмовляється від нього в односторонньому порядку, комісіонер повинен отримати оплату за фактично проведені дії.
Майно, яке було куплене (продане) посередником за кошти комітента, є його (покупця чи продавця) власністю, хоч угода і проведена комісіонером-посередником від свого імені (але ж за кошти комітента-продавця).

Умови укладення договору субкомісії з третьої особою визначені в ст. 1015 ЦКУ, правила виконання договору посередником з третьої особою – вміщені в ст. 1016 цього ж кодексу.

Таким чином, можемо зробити висновок, що для визнання договору комісії дійсним потрібно вказання інформації про сторони договору (особи комісіонера та комітента) і предмету договору. ЦКУ в ст. 1012 зазначає серед істотних умови про майно та ціну, проте в ст. 1013 вказано, що в разі невказання комісійної плати вона визначається відповідно до «звичайних цін».

Отже, і ціна може бути не вказаною – договір комісії все одно буде чинним. Виходить, що в разі відсутності певної інформації в договорі відносини між сторонами регулюються нормами ЦКУ.

Проте ми завжди рекомендуємо клієнтам як можна повніше відображувати всі умови співпраці в пунктах договорів, щоб в разі настання будь-яких нестандартних чи спірних ситуацій мати змогу захистити свої інтереси й права.

Які відомості варто вказувати в договорі комісії:

Предмет договору та інформація про сторони.
Комісійна плата за здійснення одного чи кількох правочинів.
Асортимент товару чи послуг, які купуються або продаються.
Термін дії, права та обов’язки, відповідальність сторін.
Алгоритм дій в разі настання форс-мажорних обставин.
Порядок передачі товару комісіонером комітенту, правила повернення, особливості приймання товару (якщо мова йде про продаж) та ін.
Інші умови, які можуть бути важливими для забезпечення прозорості виконання умов договору та контролю за виконанням всіх пунктів.

Якщо вам потрібна допомога у розробці договору чи послуга аналізу договору на ризики, ви можете звернутися до наших фахівців! Юристи БІП мають великий досвід співпраці з ФОП і ТОВ та знають все про ведення підприємницької діяльності в Україні. Звертайтесь за номером телефону, який бачите на сайті.

Особливості взаємодії сторін договору: комісіонера (посередника) і комітента (покупця)

Згідно зі ст. 1014 ЦКУ, на комісіонера покладено обов’язки вчинення правочинів на найбільш вигідних для комітента умовах та чітке виконання його вказівок. В разі, якщо договір комісії не містить таких вказівок, комісіонер має проводити правочини у відповідності до вимог, що звичайно ставляться та звичаїв ділового обороту.

Тут варто звернути увагу на цікавий момент: в ЦКУ є кілька норм з формулюванням «звичайно» – в пункті про правила проведення правочинів і ціну. Якщо комісійна плата не визначена в договорі, то розраховується «виходячи зі звичайних цін на такі послуги». Причому, визначення термінів «звичайно» в ЦКУ немає – і саме тому ми рекомендуємо прописувати все в договорі комісії, щоб потім не було суперечок щодо цього «звичайно».

Які правила щодо відносин сторін прописані в ЦКУ:

В разі вчинення комісіонером правочину на умовах більш вигідних, ніж визначені комітентом, одержана додатково вигода за законом належить комітенту (ст. 1014).
Комісіонер може відступати від вказівок комітента за умови, що це в інтересах комітента, але також за умови, що: можливості запитати не було або після запиту не було отримано відповіді у розумний термін. В такій ситуації комісіонер повідомляє іншу сторону про відповідні дії. Підприємцю-комісіонеру дозволено відступати від вказівок без запиту, але все одно з повідомленням постфактум (ст. 1017).
Продавши майно за нижчою ціною, ніж встановлена, комісіонер повинен заплатити комітенту різницю. В разі купівлі майна за вищою за погоджену вартістю – комітент може відмовитися від нього. Додаткові нюанси щодо дій у таких випадках подані в ст. 1017 ЦКУ.
Комісіонер може притримати річ, якщо того потребує забезпечення його вимог відповідно до договору комісії. Якщо комітент оголошений банкрутом – інша сторона є заставодержателем речі.
Посередник може відраховувати свої кошти (за договором) з грошей, які отримав від комітента (якщо відсутні умови, вказані в ст. 1020).
Відповідальним за пошкодження, недостачу, втрату майна є комісіонер (ст. 1020).
Після проведення правочину комісіонер надає звіт і придбане майно. Якщо звіт покупець не приймає, він повідомляє про це впродовж 30 днів. Після спливу цього терміну звіт автоматично вважається прийнятим (ст. 1022).
Обов’язки комітента: прийняти все, що комісіонер виконав (якщо правочини відповідають умовам договору комісії), оглянути майно, повідомити посередника в разі виявлення недоліків.

З огляду на наявність певних «прогалин» в описі відносин між сторонами, ми ще раз наголошуємо на необхідності чітко прописувати всі умови взаємодії в договорі комісії. Тільки так як комісіонер (посередник), так і комітент (покупець чи продавець) зможуть захистити себе від порушення прав та невиконання домовленостей.

Правила відмови від договору комісії

Згідно зі ст. 1025 ЦКУ, комітент може відмовитися від виконання умов договору комісії, якщо в ньому не вказано термін дії, і повідомити про це іншу сторону за 30 днів. Він повинен негайно чи протягом строку, що вказаний у договорі, розпорядитися своїм майном, яке зберігається у комісіонера.

Адже в іншому випадку посередник може продати майно чи віддати на зберігання за кошти його власника. Комісіонер може вимагати відшкодування витрат, які мав через виконання умов договору.

Комісіонер також може відмовитися від договору, якщо в документі не вказано термін його дії. Умови аналогічні – повідомити за 30 днів (ст. 1026). Є обов’язки щодо збереження майна комітента, вимоги до власника стосовно розпорядження ним та ін.

Припиняється дія договору комісії в разі смерті комісіонера чи ліквідації юрособи-комісіонера. В останньому випадку після припинення юрособи в разі встановлення правонаступників обов’язки і права комісіонера отримують вони (за умови, що комітент не заявить про відмову від виконання договору комісії протягом терміну, який встановлено для заявлення своїх вимог кредиторами (ст. 1027 ЦКУ).

Договір комісії та договір доручення – в чому різниця?

Достатньо розповсюдженим є питання щодо того, а в чому різниця між договором комісії й договором доручення. Справді, вони є досить близькими за суттю, адже і там і там одна сторона діє за дорученням іншої. Але мають певні відмінності:

В договорі комісії посередник хоч і здійснює правочин за кошти іншої сторони, але діє від власного імені. В договорі доручення – від імені клієнта (довірителя).
Дії, які можна вчиняти – повірений зазвичай може проводити різні правочини, права ж комісіонера досить чітко визначені якщо і не одним правочином, але одним типом дій (купівля чи продаж товару, до прикладу).
Підстави для проведення правочинів – комісіонер не потребує додаткових документів, достатньо договору комісії, а от повіреному треба мати довіреність.

В яких випадках може знадобитися укладення договору комісії ФОП, ТОВ

Підприємець під час укладення договору комісії може виступати як комісіонером, так і комітентом. Але тут важливо все правильно оформити, приділивши увагу всім нюансам. Якщо ФОП, наприклад, реалізує чужий товар з укладеним договором комісії, то він скоріш всього повинен мати в своїх КВЕД 46.19. «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту».

До речі, саме за таким механізмом здійснюється торгівля за моделлю дропшипінгу. Ми писали детально про реєстрацію бізнесу для дропшипінгу – ви можете знайти матеріал за активним посиланням.

Підприємець може виступати в якості комітента, делегуючи комісіонеру продаж свого товару, наприклад:

Художники можуть продавати картини через галерею, яка виступає в ролі комісіонера. Про відкриття ФОП для художника, митця ми також вже писали – матеріал доступний за активним посиланням.
ФОП-пасічники продають мед власного виробництва через магазин, уклавши з ним договір комісії.
Майстрині хенд-мейд товарів можуть реалізовувати створені власноруч товари через шоуруми, які нараховують за продаж комісійну винагороду.
ФОП-кондитер може продавати через кав’ярню чи магазин тістечка, торти, печиво.
Актуальне оформлення договору комісії і в разі продажу мобільних додатків через маркетплейси. Розробник публікує власний продукт в App Store чи Google Play, платформа продає його і перераховує ФОПу кошти за мінусом комісії.

Приклади, коли ФОП чи ТОВ є комісіонером:

Книгарні з числа ФОП і ТОВ можуть реалізовувати за договором комісії книжки видавництва.
ФОП-косметолог чи масажист може продавати косметику бренду за договором комісії, співпрацюючи напряму з виробником. Така практика доволі розповсюджена. Ми раніше вже писали про особливості реєстрації ФОП для косметолога та тонкощі відкриття масажного кабінету – ви можете знайти статті за активним посиланням.
Власник автосалону може продавати вживані авто за договором комісії, беручи з автовласника оплату за свої послуги таким чином.

Варіантів використання умов договору комісії в підприємницькій діяльності безліч. Для виробників товарів (тих же хенд-мейд аксесуарів чи мобільних додатків) залучення комісіонера дає змогу не турбуватися про пошуки каналів збуту своєї продукції, рекламу, організацію точки продажу та ін. Для комісіонера – шанс заробляти на чужих товарах.

Укладаючи договір комісії, треба все дуже добре продумати та правильно обліковувати доходи. Адже як комісіонер, так і комітент мають показувати кошти в декларації, оподатковувати їх. Але принцип залежить від того, в якій ролі виступає підприємець.

Так, наприклад, ФОП-комісіонер (який продає чужий товар) податки зазвичай сплачує з суми комісії, а ФОП-комітент (постачальник) – з коштів, надісланих комісіонером. Але бувають й інші випадки (коли комісіонер враховує всю суму, яка надійшла на рахунок, наприклад) – тут все залежить від договору, в якому варто максимально ретельно фіксувати всі деталі.

Для всіх операцій потрібно правильно оформлювати первинні документи, коректно вносити суми, обчислювати базу оподаткування та суми зборів. Обійтись без досвідченого бухгалтера тут навряд чи вдасться. Якщо вам потрібна допомога фахівця – ви можете замовити бухгалтерську консультацію для ФОП, ТОВ у БІП або послугу аутсорсингу бухгалтерії, що звільнить вас від вирішення всіх питань фінобліку.

Правові нюанси й тонкощі під час укладення договору комісії

Формуючи договір комісії, дуже важливо приділити увагу умовам нарахування ціни, перерахування коштів – комісійної оплати. Адже найчастіше це основна умова в договорі, через яку можуть виникати різні суперечки. Договір комісії завжди оплатний, в ньому можна фіксувати не лише розмір винагороди, але й детальний алгоритм оплати.

Розмір оплати послуг комісіонера може визначатися:

у фіксованому розмірі – точна сума коштів, виражена в певній валюті;
як відсоток від суми здійснених операцій;
комбінована форма – «тверда» сума та відсоток від продажів;
як різниця між вартістю товару, яку встановив комітент, і ціною, за яку продав комісіонер.

Різним може бути і порядок виплати – комісіонер може утримувати кошти самостійно з виручки або ж лише після того, як комітентом буде затверджено звіт.

Звіт комісіонера про виконання зобов’язань

Звіт є обов’язковою умовою виконання умов договору (ст. 1022 ЦКУ), він є первинним документом. Терміни формування звіту закон не встановлює, тому краще цей момент прописати в договорі.

Закон не подає стандартної форми звіту та переліку даних, які він має містити. Тому комісіонер повинен скласти звіт у довільній формі, проте дотримуючись основних вимог до формування первинних документів. Дані, які бажано вказувати в звіті: реквізити сторін і договору комісії, інформація про проведені правочини, дата їх здійснення, розмір комісійної оплати, сума витрат для відшкодування, дата створення документу, підпис.

Для більшої зручності та уникнення спорів можна зафіксувати форму звіту та основні вимоги до його змісту в договорі. Також бажано складати акт прийому-здачі наданих послуг, надавати до звіту копії документів, які підтверджують витрати комісіонера.

Але зазначимо, що закон вимагає тільки подання звіту комісіонером, на підставі якого здійснюється оплата за договором. Терміну, в який комітент має розглянути звіт, не вказано. Проте в ст. 1022 ЦКУ зазначено, що свої заперечення він може пред’явити комісіонеру впродовж 30 днів після отримання звіту. Якщо не пред’явив – звіт вважається прийнятим.

Якщо у вас з’явились будь-які запитання стосовно договору комісії чи потрібна допомога у розробці такого документу, аналізу будь-якого договору на ризики, юридична консультація для ФОП і ТОВ – звертайтесь до наших фахівців! Дзвоніть нам за номером телефону, що вказаний на сайті, або залишайте контакти у вікні зворотного зв’язку, щоб наш менеджер міг з вами зв’язатися для обговорення деталей.