Акти приймання-передачі наданих послуг скасовуються?

Зміст

Мабуть, всі підприємці добре знайомі з таким документом як “акт приймання-передачі наданих послуг”. Цей документ є досить важливим для ФОП, та згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” є первинним документом.

Однак на практиці ми часто зустрічаємо клієнтів, які нехтують складанням актів, вважаючи це зайвою паперовою роботою. Звертаємо особливу увагу, що це є хибною думкою. Доходи від підприємницької діяльності обов’язково повинні бути підтверджені документально. Одним з таких документів, який підтверджує ваш дохід та є доказом провадження діяльності за зареєстрованими КВЕД, і є акт виконаних робіт. Водночас є винятки, коли акти складати не потрібно. Якщо ви маєте сумніви щодо свого випадку, краще проконсультуватися зі спеціалістом чи скористатись бухгалтерськими послугами для ФОП.

Крім того, нещодавно з’явилась новина, від якої зраділи підприємці, – акти приймання-передачі наданих послуг скасовуються. Чи дійсно це так та чим це передбачено? Розбираємо в даній статті.

Законопроєкт про скасування актів

У ВРУ зареєстровано законопроєкт “Про використання рахунків-фактур в операціях з виконання робіт (надання послуг)” від 13.10.2022 р. № 8125. Як зазначено в пояснювальній записці до нього, на сьогодні бухгалтерський облік відповідно до законодавства України вимагає від підприємців обов’язкового оформлення актів виконаних робіт/послуг. Проте, на думку авторів законопроєкту, в сучасних умовах це є непотрібною вимогою для відображення податкових зобов’язань. Водночас рахунок-фактура (інвойс) є більш сучасним, зручним та зрозумілим (особливо для іноземних контрагентів) інструментом, ніж акти виконаних робіт, як для власне ведення підприємницької діяльності із виконання робіт (надання послуг), так і для відображення в бухгалтерському обліку даних господарських операцій.

До того ж, як зазначається в пояснювальній записці до законопроєкту, практика використання актів виконаних робіт в якості первинних документів наразі існує лише у країнах колишнього СРСР (Білорусь, РФ, Казахстан). Натомість жодна розвинута економіка світу (США, країни ЄС, Велика Британія) на сьогодні не використовує акти виконаних робіт для підтвердження отримання підприємцями доходів.

Таким чином даним законопроєктом дійсно пропонується скасування актів приймання передачі наданих послуг, на заміну яким запропоновано використовувати рахунки (інвойси).

Хіба раніше не можна було використовувати рахунки замість актів?

Варто зазначити, що в певних випадках рахунки й зараз можуть заміняти акти. Наприклад, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» від 03.11.2016 набагато раніше було введено можливість використання рахунків (інвойсів) у сфері експорту послуг, а також створено необхідне законодавче підґрунтя для визнання рахунку (інвойсу), у тому числі електронного, первинним бухгалтерським документом.

Водночас Мінфін у своєму листі від 16.02.2017 № 31-11410-06-5/4339 зазначив, що оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути використаний для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без використання акту приймання-передачі лише у разі його оплати, що має бути підтверджено відповідними документами. Однак, в такому випадку дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, а також момент фактичного надання послуг і оплата згідно з рахунком можуть суттєво різнитися у часі. Тож оплата виставленого рахунку не даватиме відповіді на головне питання, а саме – яка дата фактичного виконання робіт (надання послуг). Це, у свою чергу, викликатиме питання щодо моменту виникнення податкових зобов’язань.

Тобто нинішній підхід, який допускає визнання рахунку-фактури (інвойсу) первинним бухгалтерським документом лише у разі оплати, незалежно від інших способів акцепту з боку замовника/покупця, є занадто вузьким та потребує вдосконалення.

Чого слід очікувати?

Задля вирішення описаної вище проблеми та для можливості скасування актів запропонованим законопроєктом пропонується наступне:

сформувати новий поняттєвий апарат, затвердивши поняття рахунку фактури, принципу мовчазної згоди, конклюдентних дій тощо;
закріпити принцип диспозитивності під час обігу рахунків-фактур;
визнати, що за певних умов рахунок-фактура може виступати договором;
затвердити обов’язкові реквізити рахунку-фактури;
передбачити способи прийняття (акцепту) рахунку-фактури та визнання його первинним документом.

Законопроєктом, зокрема, пропонується змінити статтю 882 ЦКУ, “виклавши” її у наступному вигляді: “передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється шляхом виставлення та прийняття (акцептом) рахунку-фактури, у тому числі в електронному вигляді. Відмова замовника від прийняття (акцепту) рахунку-фактури не позбавляє підрядника права вимагати виконання замовником зобов’язання щодо оплати робіт. Неприйнятий (неакцептований) рахунок-фактура може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови замовника від прийняття (акцепту) рахунку-фактури визнані судом обґрунтованими”.

На нашу думку, даний законопроєкт має право на існування, адже рахунок цілком може заміняти акт, бо містить в собі всю необхідну інформацію. Такі зміни дійсно значно знизять паперове навантаження на підприємців.

Водночас звертаємо увагу на те, що наразі це є лише законопроєктом, який знаходиться на стадії опрацювання. Чи буде його прийнято – невідомо. Ми, як і ви, очікуємо на новини, і одразу ж сповістимо наших читачів про це у блозі, слідкуйте за оновленнями.