Загальна чи спрощена система оподаткування: вибираємо оптимальну
Одне з найперших і водночас найважливіших бухгалтерських питань, з яким стикається підприємець-початківець при відкритті бізнесу, стосується вибору системи оподаткування та найвигідніших умов для ведення бізнесу. Наразі в Україні існує два доступних варіанти – загальна і спрощена система оподаткування.
Не маючи профільної освіти, важко розібратися в особливостях обох систем і відмінностях між ними. Тому у цій статті ми зібрали всю інформацію про обидві системи оподаткування, яка допоможе вибрати оптимальний варіант для вашої підприємницької діяльності.
Загальна система оподаткування ФОП
При виборі загальної системи ФОП сплачує податки з чистого доходу – тобто, з різниці між виручкою та документально підтвердженими витратами. Визнання витрат потребує одночасного виконання чотирьох умов: документальне підтвердження + сплата + зв’язок з отриманням доходу + наявність у переліку дозволених витрат у пункті 177.4 ПКУ. Тільки при дотриманні всіх цих вимог разом витрати можна визнати.
НЕ визнаються витратами:
- Поточний ремонт чи поліпшення основних засобів подвійного призначення, за якими амортизація заборонена, наприклад, легкових автомобілів.
- Сплачений акцизний податок.
- Податок на нерухомість у частині житлової нерухомості.
- Сплачений ПДВ (у платників ПДВ на загальних підставах), а також ПДФО та ВЗ «за себе» (пп. 177.4.3 ПКУ). Щодо ПДФО та військового збору з найманих працівників, то вони потрапляють до витрат у складі їхньої зарплати.
При цьому, до складу витрат підприємця не входять:
- Витрати, не пов’язані із здійсненням господарської діяльності такою фізичною особою-підприємцем.
- Витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів і витрати на придбання нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
- Витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення.
- Документально не підтверджені витрати.
Це перший момент, на який варто звернути увагу. Різниця між спрощеною та загальною системою оподаткування полягає у визначенні бази для сплати податків. «Загальносистемники» сплачують податок з чистого доходу (весь дохід мінус витрати, які підтверджені документально та відповідають законодавчим вимогам), а ФОП на спрощеній системі – нараховують податки зі всього доходу.
Податки, що мають сплачуватись на загальній системі з чистого доходу:
- 18% – податок на доходи фізичних осіб, сплачується авансовими платежами до 20 числа місяця, наступного за кварталом (до 20 квітня, липня і жовтня відповідно). За 4-ий квартал податок сплачується протягом 10 календарних днів за граничним строком подання податкової декларації.
- 5% – військовий збір, сплачується за тим же алгоритмом, що і ПДФО.
- 22% – єдиний соціальний внесок, сплачується авансовими платежами щокварталу не пізніше 20 числа наступного за кварталом місяця. Сплата ЄСВ для всіх ФОП за себе під час дії воєнного стану була необов’язковою. З 1 січня 2025 року сплата ЄСВ є обов’язковою.
Другий важливий момент: загальна та спрощена система оподаткування суттєво відрізняються за відсотками і методом нарахування податків. Тому під час вибору системи підприємцям, які лише планують оформлення ФОП, варто хоча б приблизно уявляти обсяги доходу, що будуть отримувати і ретельно все прораховувати до подання заяви на реєстрацію.
Ліміт доходу на загальній системі відсутній, але при перевищенні 1 млн. гривень за 12 місяців потрібно реєструватися платником ПДВ і сплачувати цей податок, реєструвати податкові накладні та щомісяця подавати декларацію з ПДВ.
Щодо звітності, ФОП на загальній системі оподаткування подають річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного року. Також ФОП-«загальники» зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Спрощена система оподаткування ФОП
Приймаючи рішення щодо вибору загальної чи спрощеної системи оподаткування, слід брати до уваги види діяльності (за КВЕД), за якими ведеться підприємницька діяльність. Адже деякі види діяльності є забороненими для спрощеної системи.
До них належать всі види фінансового посередництва, виробництво та продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пива та столових вин), видобуток корисних копалин, виробництво дорогоцінних металів, реалізація антикваріату та деякі інші види діяльності, що вказані в ст. 291 ПКУ.
Спрощена система оподаткування легша у веденні бухгалтерії ФОП, проте встановлює певні обмеження. Спрощена система має 4 групи, кожна з яких передбачає свої особливості – такі, як дозволені види діяльності, гранично допустимий обсяг доходу, обмеження щодо кількості найманих працівників тощо.
Суттєва різниця між спрощеною та загальною системою оподаткування полягає у наявності обмежень для кожної з груп ЄП. Розглянемо кожну групу детальніше.
1 група платників ЄП
Основні умови перебування на цій групі:
- Можуть торгувати вроздріб із торгових місць на ринках і надавати побутові послуги тільки населенню.
- Ставка єдиного податку – до 10% від прожиткового мінімуму, сплачується щомісячно до 20 числа поточного місяця.
- ЄСВ «за себе» для пенсійного стажу: 22% від мінімальної заробітної плати (наразі це 1760 грн.) сплачується щоквартально.
- Не можуть мати найманих працівників.
- Річний обсяг доходу – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2024 році – 1 185 700 грн.).
- Подача звітності – раз на рік.
Вибираючи між загальною та спрощеною системою оподаткування, 1 групу ЄП зазвичай вибирають підприємці, що працюють самостійно у сфері надання побутових послуг, займаються реалізацією товарів на ринку. Невисока фіксована сума податку і можливість вести бухгалтерію самостійно завдяки мінімальним вимогам до подання звітності стають визначальними факторами для таких ФОП.
2 група платників ЄП
Такі ФОП ведуть господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, здійснюють виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства (крім надання посередницьких послуг з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, а також здійснення діяльності з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Ключові умови для ФОП 2 групи ЄП:
- Є нюанси щодо роботи з іншими суб’єктами господарювання – надавати послуги платники 2 групи можуть лише населенню та платникам єдиного податку.
- Ставка єдиного податку – до 20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року (1420 грн. у 2024 році), сплачується щомісячно до 20 числа поточного місяця.
- ЄСВ «за себе» для пенсійного стажу: 22% від мінімальної заробітної плати (1760 грн.), сплачується помісячно.
- Річний обсяг доходу – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2024 році – 5 921 400 грн.).
- Кількість найманих працівників до 10.
- Подача звітності – раз на рік.
Розглянувши дві групи ЄП, ви вже бачите, що підприємцю важливо визначитися не тільки з тим, загальну чи спрощену систему оподаткування вибирати, але і проаналізувати умови перебування на різних групах ЄП. Адже вони сильно відрізняються за дозволеними видами діяльності, сумами податку і лімітами річного доходу.
3 група платників ЄП
Умови перебування ФОП на 3 групі єдиного податку:
- Можна надавати послуги, продавати товари та співпрацювати як з фізичними, так і юридичними особами, нерезидентами (виключень немає).
- Ставка єдиного податку – 3% від доходу (якщо ФОП є платником ПДВ) або 5% від доходу (якщо ФОП не є платником ПДВ), сплачується протягом 10 днів після закінчення граничного терміну подачі звітності.
- ЄСВ «за себе» для пенсійного стажу: 22% від мінімальної заробітної плати (1760 грн.), сплачується щоквартально.
- Річний обсяг доходу – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2024 році – 8 285 700 грн.).
- Кількість найманих працівників – без обмежень.
- Подача звітності – щоквартально.
Робимо вибір: загальна чи спрощена система оподаткування
Як бачимо, загальна і спрощена система оподаткування мають свої переваги й недоліки. А тому вибирати потрібно, беручи до уваги наступні фактори:
- Види діяльності, які плануєте вести – для всіх груп спрощеної системи певні КВЕДи є забороненими, також встановлені додаткові обмеження для 1 та 2 групи ЄП.
- Дохід, який плануєте отримувати – для груп ЄП встановлені обмеження (найбільший ліміт встановлений для 3 групи єдиного податку), на загальній системі їх немає.
- Чи є необхідність у найманих працівниках – для загальної системи і 3 групи спрощеної обмежень немає, ФОП 1 групи ЄП взагалі не мають права мати робітників, 2 групи – до 10 осіб.
- База оподаткування – якщо є великі витрати, що підтверджені документально, краще вибрати загальну систему (бо тут податок сплачується з чистого доходу). Якщо витрати невеликі чи відсутні, можна вибрати і єдиний податок.
- Ставка податку – на загальній системі нараховується 18% ПДФО і 5% ВЗ з чистого доходу, на 3 групі ЄП – 5% зі всіх отриманих коштів без ПДВ або 3% з ПДВ, для 1-2 груп сума фіксована і порівняно невисока (прив’язана до розмірів мінімального прожиткового мінімуму і мінзарплати відповідно).
Як загальна, так і спрощена система оподаткування мають свої недоліки й переваги. Загалом можна зробити висновок, що спрощена система більш вигідна для ФОП, які отримують порівняно невеликі суми доходу і не мають постійних великих витрат. Якщо ж підприємець має значні витрати, наймає робітників, співпрацює з різними контрагентами і не хоче мати обмежень у виборі видів діяльності, кращим вибором стане загальна система оподаткування.
Якщо у вас залишились питання щодо особливостей певної системи/групи або необхідна допомога з вибором режиму оподаткування саме для вашого бізнесу, звертайтесь до спеціалістів БІП! Консультація бухгалтера допоможе розібратися у всіх нюансах та вибрати оптимальний варіант. Дзвоніть за вказаним на сайті номером телефону або заповнюйте форму зворотного зв’язку – і ми вам зателефонуємо!