Законопроєкт 8137: які зміни чекають КІК?

Зміст

Правила контролю за КІК почали діяти у 2022 році. Відповідно до них у власників бізнесу з’явився обов’язок про подання повідомлень до податкової у тому випадку, якщо було придбано або припинено частку в іноземній компанії. 2022 рік – перший, за який подавали звітність.

Під час подання повідомлень та здавання звітів КІК-фахівцями було зазначено, що у законодавстві є певні недоліки та суперечливі положення. Наразі на розгляд Верховною Радою внесено законопроект 8137, згідно з його положеннями, до ПК будуть внесені зміни для того, щоб удосконалити оподаткування КІК. Поки що для компаній та ФОП консультаційні послуги стосуються старих умов, оскільки новий законопроект не ухвалено.

Штрафні санкції – чи будуть зміни?

Дуже важливим пунктом законопроекту є зменшення штрафних санкцій, оскільки зараз вони досить високі. Наприклад, якщо контролююча особа не повідомить податкову про те, що було придбано частку або розпочато фактичний контроль, відчужено частку КІК, штраф складе 300 розмірів прожиткового мінімуму для особи, яка є працездатною. Використовують розмір, встановлений на початок звітного року. У 2023 році ця сума – 805 200 грн. Законопроект передбачає зменшити штраф до 50 розмірів прожиткового мінімуму, що зараз становить 134 200 грн. Штрафні санкції нараховують за кожний випадок окремо.

Також законопроектом усувається положення щодо порушення термінів надання повідомлення КІК. На даний момент не зрозуміло, чи застосовуються штрафні санкції розміром 805 200 гривень щодо особи, яка подала повідомлення, але при цьому порушила строк у 60 днів. Швидше за все, штраф не застосовуватимуть, але фахівці рекомендують тим, хто досі не подав повідомлення про КІК, зробити це до того, як буде ухвалено закон.

Якщо закон буде ухвалено, встановлять окрему штрафну санкцію, яка стосується несвоєчасного повідомлення. Якщо повідомлення до податкового органу буде подано несвоєчасно, штраф становитиме 1 прожитковий мінімум, встановлений на початок календарного року, за кожний день прострочення подання. Але він не повинен перевищувати 25 розмірів прожиткового мінімуму. Відповідно, максимальний штраф – 67 100 грн.

Також у законопроекті буде конкретно зазначено, що подавати повідомлення потрібно протягом 60 календарних днів, оскільки раніше були вказані просто дні.

За яких умов особа буде визнана контролюючою?

У новому законопроекті конкретніше вказані ознаки контролюючої особи. Згідно з новим законом, компанію визнають контрольованою, якщо у резидента України (фізичної або юридичної особи) станом на кінець календарного року у володінні є:

50 або більше відсотків частки в іноземній юрособі;

10 чи більше відсотків частки в іноземній особі, за умови, що частками володіють й інші резиденти України та сукупно вони становлять 50 і більше відсотків.

Також контролюючою особою визнають резидента, який разом із пов’язаними особами, також резидентами України, фактично контролює іноземну юрособу.

Завдяки подібним уточненням відбулося зменшення порога, за яким особу вважають контролюючою. Якщо раніше було незрозумілим, чи людина, яка володіє 50-відсотковою часткою, є контролюючою особою, з прийняттям законопроекту сталося усунення недоліку. Також у законопроекті є уточнення, що визначення юридичного чи фактичного контролю щодо КІК здійснюється за станом на останній день календарного року.

Крім того, зміни торкнулися підстав, згідно з якими контролюючі органи зможуть проводити документальні позапланові перевірки щодо оподаткування КІК.

На сьогоднішній день законопроект 8137 готують до другого читання. Поки що невідомо, що буде у фінальній редакції.