Президент підписав закон про “військовий ПДФО”

Зміст

Минулого місяця президент підписав зміни до Бюджетного кодексу України, які більш відомі як “закон про військовий ПДФО”. Розгляд і прийняття закону супроводжувалися численними обговореннями в медіа, а сам закон викликав досить суперечливу реакцію у суспільстві.

У статті розглянемо, про що саме йде мова у новому законі і коли він вступить в силу.

Які зміни передбачаються законом?

Ключовим положенням закону, яке викликало масові обговорення і заперечення з боку громад, є передача надходжень, отриманих місцевими бюджетами від податку на доходи фізичних осіб, отриманих військовослужбовцями і поліцією, до державного бюджету України. Норма закону, згідно з текстом, діятиме з 1 жовтня 2023 року і до 31 грудня року, в якому буде припинена дія воєнного стану.

Очікується, що таким чином держбюджет у 2024 році отримає близько 96,3 млрд грн. Ці кошти планується розподілити на три основних напрямки:

45% на виробництво і закупівлю спецтехніки і обладнання, такого як безпілотники і морські дрони;
45% на виконання реформ ОПК, модернізацію технологій і виготовлення продукції оборонного призначення;
10% на потреби військових частин – пропорційно до сплаченого ними ПДФО.

На період з 1 жовтня по 31 грудня 2023 року розподіл дещо інший: кошти діляться навпіл, 50% на закупівлю безпілотників і 50% на придбання артилерійських систем.

Варто зазначити, що закон торкається не лише “військового ПДФО” – ним також передбачено перенаправлення доходів Дорожного фонду в загальний фонд держбюджету для забезпечення потреб оборони.

Надходження з ПДФО, сплаченого цивільними, залишаться у розпорядженні місцевих бюджетів у обсязі 64%. Громади, для яких “військовий ПДФО” є бюджетоутворювальним, зможуть отримати дотації – планується, що таким чином доходи всіх громад будуть повернені на рівень 2021 року. Крім того, села та селища отримають можливість нарівні з містами здійснювати внутрішні та зовнішні запозичення.

Окремо уточнюється, що кошти, які залишаться на рахунках органів місцевого самоврядування, можна буде використовувати лише на пріоритетні видатки, такі як соціальна сфера, оборона, лікування постраждалих в результаті війни тощо.

Необхідність змін до Бюджетного кодексу: позиція уряду

Згідно з пояснювальною запискою, яка була надана на стадії реєстрації законопроекту, основною метою внесених змін є підвищення обороноздатності України. Автори закону підкреслили, що переможне завершення війни є пріоритетним завданням держави, і до його виконання мають докладати максимальних зусиль як державні інституції, так і органи місцевого самоврядування.

Таким чином, головною метою прийнятих змін є збільшення фінансового ресурсу, направленого на розвиток ОПК і посилення оборонного сектору. Міністр фінансів України Сергій Марченко, коментуючи закон, підкреслив також, що прийняті зміни дадуть в першу чергу економічний імпульс, сприяючи розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу. При цьому він запевнив, що всі місцеві громади будуть фінансово захищені – на дотації планується виділити близько 62 млрд грн.

Прихильники закону, в першу чергу представники уряду, неодноразово підкреслювали, що держбюджет на 2024 рік передбачає виділення на потреби оборони більш ніж половини всіх передбачених коштів – близько 1,7 трлн грн, при цьому значну частину фінансування спрямують саме на закупівлю і розвиток виробництва боєприпасів, дронів та озброєння. Зважаючи на це, підкреслювали представники центральної влади, перерозподіл податків лишився єдиним доступним варіантом наповнення спецфонду. В той же час, місцеві громади отримували значні надходження за рахунок ПДФО військовослужбовців – за місцями постійної дислокації військових частин, навіть якщо фактично військові знаходяться в інших місцях. голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, коментуючи логіку авторів закону, вказав, що в деяких громадах бюджет виріс у 4-5 разів порівняно з довоєнним часом, аж до 3 млн грн на одного мешканця.

Більш того – громади просто не здатні освоїти такі кошти, що призвело до того, що у вересні загальна сума залишків на рахунках органів місцевого самоврядування склала 220 млрд грн, які ні на що не використовуються. Саме на це вказав ініціатор закону, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, підкреслюючи, що залишки коштів або лежать “мертвим вантажем” на рахунках, або витрачаються на другорядні потреби.

Критика закону про “військовий ПДФО”

Як вже згадувалася, ще на стадії подання законопроекту реакція суспільства на запропоновані зміни була неоднозначною. В першу чергу проти виступили органи місцевого самоврядування, аргументуючи, що профіцит фактично існує лише у 904 з 646 місцевих бюджетів, у той час як третина, 227 громад, стикнулися з бюджетним дефіцитом. Ряд громад ризикує стати неплатоспроможними. Цю позицію підтримали і експерти, вказуючи, що в країні після початку повномасштабного вторгнення сталася хвиля внутрішньої міграції і переміщення бізнесів, що вже призвело до перекосів. Вилучення із місцевих бюджетів “військового ПДФО” може призвести до подальшого поглиблення існуючих проблем і загрожуватиме децентралізації.

З аналогічною позицією виступили і в Асоціації міст України, нагадавши, що місцеві громади продовжують підтримку оборонної сфери, витративши на неї загалом 28,7 млрд грн, незважаючи на те, що парламент досі не прийняв закони, які дозволювали б місцевим органам здійснювати витрати на оборону напряму.

Нагадали і про ріст витрат місцевих бюджетів з початком повномасштабної війни – створення і обладнання укриттів, ремонт зруйнованої інфраструктури, забезпечення проживання внутрішньо переміщених осіб тощо.

Закон був прийнятий 8 листопада 2023 року, підписаний президентом 17 листопада і вступив в силу на наступний день після опублікування. Мінфін України продовжує запевняти, що недофінансування місцевим громадам не загрожує – їм будуть надані необхідні дотації. Припиниться дія закону не раніше 31 грудня 2024 року.