Дія City: що це та чого тепер очікувати в ІТ-індустрії?

Зміст

Зовсім нещодавно світ українського IT бізнесу сколихнуло важливе нововведення: в липні цього року Верховною Радою було ухвалено Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», а вже 11 серпня його підписав Президент. Основною новацією, яку закріплює цей нормативний акт, є впровадження спеціально для галузі IT режиму роботу під назвою «Дія City». Що це та чого очікувати українським айтішникам в найближчому майбутньому?

Новий режим «Дія City»: за і проти

Перш за все, розберемось, що саме передбачає новітній режим для працівників ІТ-індустрії. Головні особливості наступні:

Основною перевагою, яка діятиме для учасників режиму «Дія City», є зниження податкового навантаження. Так замість сьогоднішніх 41,5% податків, що сплачують компанії зі штатними працівниками,передбачається такий розмір зборів:
- ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) – 5%;
- ЄСВ (єдиний соціальний внесок) – мінімальний, що сьогодні складає 1320 грн/міс;
- військовий збір – 1,5%;
- і наостанок можна буде обрати між двома податками: або ПнП (податок на прибуток підприємств) у розмірі 18%, або ПнВК (податок на виведений капітал) у розмірі 9%.
Ще однією вагомою перевагою, яку обіцяють учасникам новітнього режиму, є додаткові механізми захисту інвестицій та прав на інтелектуальну власність.
Участь у режимі є добровільною і доступна лише для спеціалістів в сфері розробки програмного забезпечення та комп’ютерних ігор і для суміжних сфер, як то кібербезпека, робототехніка тощо. До того ж, ці компанії обов’язково мають бути суто українськими.
Термін, на який даним законом передбачено введення режиму «Дія City» – 25 років.
Заробітна плата, яка передбачається співробітникам в межах відповідного режим – 1200 € в гривневому еквіваленті по актуальному курсу валюти. Для стартапів ця вимога стає дійсною по закінченню першого року їх існування.
Форми співпраці, що передбачаються в межах «Дія City» для співпраці між компаніями-учасницями і їх співробітниками різні: можна залучати до штату як ФОПів, так і співпрацювати з фіз.особами на контрактній основі. Для цього законодавець ввів нове для нашого законодавства поняття – «гіг-контракт». Розглянемо його детальніше.

«Гіг-контракт»: корисна новація чи юридичний франкенштейн?

Згідно з новоприйнятим законом, «гіг-контракт» в українському правовому полі означатиме цивільно-правову угоду між двома учасниками: учасником режиму «Дія City» та гіг-спеціалістом. Щодо конкретних прав та обов’язків обох, закріплено норму, за якою останній має надавати послуги згідно з ТЗ замовника-резидента . Той, в свою чергу, зобов’язується сумлінно оплачувати виконані роботи, а також забезпечити «гіга» соціальними гарантіями та створити належні умови праці.

Передбачається також, що гіг-угода може містити пункти щодо конкуренції та непереманювання працівників, нерозголошення інформації тощо.

Не дивлячись на можливу зручність користування подібною юридичною конструкцією в сучасних умовах розвитку айті-індустрії, серед чималої кількості шириться думка щодо суперечності цієї норми діючому українському законодавству. А представники Головного юридичного управління Ради навіть встигли назвати цю конструкцію “юридичним Франкенштейном”.

Потенціал «Дія City» для української ІТ

Загалом, при прогнозування переваг новітнього закону, урядовці дійшли висновку, що впровадження цього сприятливого для ІТ-сфери режиму призведе до зростання долі IT у ВВП України аж до 10% замість нинішніх 4%. Також аналітики законопроекту передбачили значне зростання доходів у сфері та, відповідно, робочих місць. Проте серед самих представників сфери противників нововведень чимало. В чому ж причина?

«Гільдія IT-підприємців», що заснована одним з засновників EPAM – крупного гравця на IT-ринку України, Єгором Чумаковим, виступає наполегливо проти положення щодо непереманювання працівників серед учасників сфери. За їх думкою, таким чином програмісти можуть зазнати утисків з боку роботодавців, ця норма значно погіршує можливість пошуку нового місця роботи і спонукає спеціалістів миритися з несправедливими умовами праці.

До того ж, вже згадуване Головне юридичне управління Ради звертає увагу на те, що весь минулий досвід впровадження в України спеціальних умов для окремих галузей був доволі негативним.

Побачити реальні результати цього законодавчого нововведення і зрозуміти, хто ж таки був правий, ми зможемо лише після офіційного запуску «Дія City», який буде здійснено вже на початку 2022 року. Весь цей час уряд буде готувати технічні механізми забезпечення діяльності режиму, а законотворці – розглядати щодо режиму оподаткування, за який вони ще мають проголосувати у другому читанні.