Чи має працівник надавати військово-облікові документи ФОпу-роботодавцю?

Зміст

Ведення військового обліку регулюється постановою №1487 «Про порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Займатися ним мають:

центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи;
військові частини ЗС та інші військові формування, утворені відповідно до законодавства України, правоохоронні органи спецпризначення;
органи військового управління та місцевого самоврядування;
територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;
підприємства, установи та організації, заклади охорони здоров’я, навчальні заклади незалежно від того, яке у них підпорядкування та форма власності.

Військовий облік у підприємців

Відповідно до ст. 34 Закону №2232 «Про військовий обов’язок та військову службу» персональним обліком призовників, резервістів та військовозобов’язаних передбачається облік відомостей про них за місцями їхньої роботи або навчання. Відповідальні за облік – керівники місцевих та центральних органів виконавчої влади, інших держорганів та органів місцевого самоврядування. Також відповідальність несуть особи, які очолюють підприємства, установи, організації та навчальні заклади незалежно від того, яка у них форма власності та підпорядкування. У Постанові та Законі є перелік відповідальних, у якому немає фізичних осіб-підприємців.

Однак у Генштабу ЗСУ – інша думка. Якщо проаналізувати лист №321/5989 від 27.09.2017 року, там зазначено, що відповідальність за персональний облік призовників та військовозобов’язаних за місцем їхньої роботи чи навчання лежить на керівниках. При цьому в листі згадуються підприємства, установи, організації та навчальні заклади, у тому числі фізичні особи-підприємці та самозайняті особи. Звідси можна дійти невтішного висновку, що Генштаб відносить фізичних осіб-підприємців до підприємств. Іншими словами, у Генеральному штабі вважають, що підприємці та інші самозайняті особи зобов’язані вести персональний облік військовозобов’язаних та призовників.

Але у Кодексі законів про Працю відсутня адміністративна відповідальність для ФОПів за те, що вони не подають до військкомату списки співробітників, які потребують приписки до призовних дільниць. Також не передбачено відповідальності за прийом на роботу співробітників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання. Крім того, ФОП не зобов’язаний повідомляти співробітника про те, що його викликають у військкомат. Адміністративної відповідальності за це немає у тому числі, коли діє воєнний стан. Звідси випливає, що територіальні органи не мають права на накладення штрафу на фізособу-підприємця за те, що він не веде військовий облік.

Українське законодавство не регулює питання щодо ведення військового обліку підприємцями. Але ФОП має можливість ведення військового обліку на добровільній основі. Юристами надано не одну консультацію щодо ведення ФОП, в яких вони рекомендують вести військовий облік і дотримуватися нормативно-правових актів, щоб у майбутньому не відстоювати свої права в судовому порядку.

Які документи належать до військово-облікових?

П.20 Постанови №1487 встановлює, що для ведення військового обліку використовуються дані, зазначені у паспорті та військово-облікових документах громадянина. Вони представлені:

посвідченням про приписку до призовної дільниці – для осіб, які підлягають призову;
військовим квитком або тимчасовим посвідченням військовозобов’язаного – для тих, хто є військовозобов’язаним;
військовим квитком – для тих, хто перебуває в запасі.

Обов’язок роботодавця – постановка кожного нового співробітника на військовий облік, для цього він подає відомості до Терцентру комплектування та соцпідтримки. Також роботодавець зобов’язаний довести до співробітника під підпис основні правила військового обліку. Якщо працівник звіль