Як без помилок відправити працівника у відпустку у воєнний час. Цікаві кейси наших спеціалістів
Законодавче врегулювання трудових відносин на час воєнного стану теж зазнало змін. Ми вже розповідали актуальну інформацію щодо призупинення трудових відносин і виплату декретних. Сьогодні ж поговоримо про особливості оформлення відпусток під час війни: на який термін може надаватись відпустка, чи допускаються соціальні відпустки і які документи потрібні для їх оформлення, які найпопулярніші помилки роботодавців при оформленні відпусток та як їх не допустити?
Загальні відомості про відпустки під час воєнного стану
Перш за все, розберемось з актуальним законодавчим регулюванням питання надання відпусток. Основним законодавчим актом, що містить державні гарантії реалізації права на відпустку, є Закон України “Про відпустки”. Однак, після впровадження воєнного стану на території України, з огляду на необхідність адаптації до умов війни, законотворці прийняли новий закон – “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. Новоприйнятий закон містить, в тому числі й норми, що змінюють порядок надання відпусток. Водночас, нові види відпусток не були впроваджені, а також цей закон не змінив розрахунок стажу для надання основних відпусток. Додаткові відпустки за цим законом не надаються за рішенням роботодавця.
Перш ніж розглянути зміни детальніше, звертаємо вашу увагу, що новий закон є обмеженим в часі та актуальним лише на період, що дорівнює дії воєнного стану.
Щорічні відпустки
Почнемо з найпоширенішого і загальнообов’язкового виду відпусток – щорічних. Новий закон містить обов’язок працедавця у наданні працівникам щорічної відпустки в обов’язковому порядку, як і раніше. Однак змін зазнали положення щодо тривалості щорічної основної відпустки, а точніше: за рішенням роботодавця у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік, тоді як раніше, ця норма передбачала тривалість щорічної відпустки не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік. Якщо загальна тривалість щорічної відпустки працівника є більшою, працедавець може (має право) надати її у відповідному розмірі, але не зобов’язаний.
Водночас якщо ви обмежуєте працівників 24 днями відпустки, невикористані дні мають бути перенесені і використані після скасування воєнного стану.
В ЗУ “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” також з’явилося положення щодо відмови працівнику в наданні щорічної відпустки якщо цей працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Йдеться про залучення у діяльності, яка забезпечує економіку, національну безпеку та оборону держави, та порушення функціонування якої може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.
Працівникам, що задіяні в такій роботі, може бути відмовлено у щорічній відпустці! Однак, їм не може бути відмовлено у деяких видах соціальних відпусток, а саме: у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Розглянемо на прикладі – нещодавно до нас в БІП звернулась медична працівниця, фельдшер невідкладної медичної допомоги, яка має двох дітей. Дівчина отримала відмову від працедавця – медичної установи, щодо надання їй відпустки протягом 1 місяця. Чи законна така відмова? Так, прийняте працедавцем рішення цілком правомірне з точки зору дотримання вимог законодавства на час воєнного стану, адже заклади охорони здоров’я належать до категорії об’єктів критичної інфраструктури.
Додаткові соціальні відпустки
Продовжуючи розгляд питання надання відпусток на прикладі медикині, що звернулась до нас за консультацією, розглянемо такий найпоширеніший варіант додаткової відпустки. Медичний заклад, що є працедавцем нашої клієнтки, запропонував їй замість щорічної відпустки надання соціальної – терміном на 10 календарних днів. Це хороша альтернатива для працівників об’єктів критичної інфраструктури, однак тут є свої особливості.
Мова йде про додаткову відпустку, яка надається одному з батьків, за умови наявності двох або більше дітей віком до 15 років. Отже, наша клієнтка дійсно може скористатись такою відпусткою навіть під час воєнного стану, але роботодавець має право й відмовити у її наданні, бо це додаткова відпустка.
Для того, щоб скористатися такою відпусткою, потрібно надати документальне підтвердження того, що інший з батьків не використав таку відпустку. Тут і починаються складнощі, адже, по-перше, немає законодавчо встановленої форми такого документа. Теоретично, це може бути довідка з бухгалтерії місця роботи батька щодо невикористання ним такої відпустки, а можливо й просто письмова заява-підтвердження. Друга проблема – випадки, коли не можливо отримати будь-який з вказаних документ (батьки розведені та не спілкуються, або один з батьків знаходиться за кордоном).
В такому випадку, звернемося до іншого пункту закону щодо цього виду відпустки – вона може надаватися одиноким батькам. Для оформлення такої відпустки без помилок, працівником мають бути надані документальні підтвердження статусу “одинокої матері/одинокого батька” (свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про розлучення, рішення суду про позбавлення батьківських прав іншого з батьків або свідоцтво про смерть іншого з батьків).
Відпустка без збереження з/п
Основною зміною щодо відпусток без збереження заробітної плати наразі є скасування обмежень щодо її терміну. Відпустка без збереження з/п під час воєнного стану може бути надана на будь-який термін, що встановлюється згодою сторін (працедавцем і працівником сумісно). Про особливості надання таких відпусток ми детальніше вже розповідали.
Отже, якщо ви потребуєте консультації фахівців щодо того, як не допустити помилок при оформленні відпусток для своїх працівників, або ви сам є працівником і маєте сумніви щодо правомірності відмови у наданні вам відпустки – звертайтесь до юристів БІП. Ми надамо оперативну консультацію у зручному для вас форматі.
Вікторія Чушенко