Нововведення в КЗпП: “вільні договори”

Зміст

Нещодавно трудове законодавство України знову зазнало змін. Було впроваджено режим “вільних договорів”. Що означають такі договори і які особливості вони мають – розглянемо детальніше в цій статті.

Зміни трудового законодавства

Перш ніж розглянути особливості “вільних договорів”, визначимось з законодавство, що наразі регулює це питання.

Відповідні зміни були впровадженні з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» (законопроект 5371 від 13.04.2021).

Основною метою цього законопроєкту, відповідно до пояснювальної записка, є спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва, а також зниження адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність.

Важливим є термін дії цього закону: звертаємо увагу, що наразі, відповідні нововведення діятимуть лише на період військового стану. Закон втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану. Тобто, “вільні договори” є, принаймні станом на зараз, тимчасовим правовим режимом.

Спрощення регулювання трудових відносин

Основними нововведеннями вищезазначеного Закону стало запровадження договірного режиму регулювання трудових відносин.

Що це означає на практиці?

Відтепер роботодавець та працівник зможуть на власний розсуд узгодити між собою певні умови роботи, не обов’язково спираючись на норми Трудового кодексу. Перелік питань, які сторони трудового договору можуть регулювати за взаємною згодою, за умови, якщо це не суперечить іншим положенням КЗпП, наступний:

виникнення і припинення трудових відносин;
система оплати праці та розмір заробітної плати (з обов’язковим урахуванням встановленої законом мінімальної межі), а також надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат;
норми праці;
норми робочого часу та відпочинку (з обов’язковим дотриманням нормальної тривалості робочого часу на тиждень, тривалості щотижневого безперервного відпочинку та інших прав і гарантій, визначених КЗпП).

Також відмітимо, що за даними змінами за взаємною згодою працівника та роботодавця може укладатись як строковий, так і безстроковий трудовий договір.

З огляду на коло питань, які тепер можна регулювати на власний розсуд, й пішло визначення “вільних договорів”. Адже тепер працівник та роботодавець між собою можуть встановити певні умови праці, які будуть оптимальними для них обох, і офіційно зафіксувати все це у трудовому договорі.

Хто може користуватись режимом “вільних договорів”?

Нововведений спрощений режим регулювання трудових відносин може бути застосований за таких умов:

якщо роботодавець є суб’єктом малого або середнього підприємництва відповідно до закону з середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб;
або якщо розмір заробітної плати працівника за місяць становить понад вісім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Обмеження

Не дивлячись на запровадження спрощеного режиму регулювання трудових відносин, лишається коло питань, які не можуть бути відмінними від норм КЗпП з метою захисту прав учасників трудових відносин. Серед таких питань наступні:

норми тривалості робочого часу – не більше 40 годин/тиждень;
норми відпустки – не менше 24 днів/рік;
обов’язковість завчасного повідомлення про зміни умов праці – не пізніше, ніж за два тижні
періодичність оплати праці – виплата заробітної плати не рідше, ніж один раз на місяць.

Впевнені, що відповідні зміни законодавства підуть на користь розвитку підприємництва в Україні. А якщо у вас є запитання щодо регулювання трудових відносин – юристи БІП до ваших послуг.