Відпустка без збереження зарплати 90 днів для працівника за кордоном: чи можна надати вдруге
Що змінилося
Держпраці: обов'язкова відпустка без збереження до 90 днів для працівника за кордоном чи ВПО надається один раз за воєнний стан.
Кого стосується
Роботодавці, у яких працівники виїхали за кордон або мають статус ВПО.
Що зробити
Перевірити, скільки днів за ч. 4 ст. 12 працівник уже використав; понад 90 – лише за згодою сторін (ч. 3 ст. 12) з окремим наказом.
Обов’язкову відпустку без збереження зарплати до 90 календарних днів для працівника, який виїхав за кордон або став ВПО, Східне міжрегіональне управління Держпраці вважає одноразовою на весь воєнний стан. Норма ч. 4 ст. 12 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX не змінювалась, а відповідь управління вийшла ще 2 квітня 2025 року.
Тема знову на слуху: 20 листопада 2026 року її розібрали Бухгалтер 911 і Kadroland. Отже, на повторну заяву за тією самою підставою роботодавець може відмовити. Але відпустку понад 90 днів він може дати за згодою сторін, і обмеження строку там немає. Нижче пояснюємо, як це оформити і де роботодавці помиляються.
Що каже закон про 90 днів і чого в ньому немає
За ч. 4 ст. 12 Закону № 2136-IX роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі України або набув статусу ВПО, «в обов’язковому порядку» надає відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів. Час цієї відпустки не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону «Про відпустки»).
Виняток – ч. 2 ст. 12 цього ж Закону. Роботодавець може відмовити у будь-якому виді відпусток (крім відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до 3 років), якщо працівник залучений до робіт на об’єктах критичної інфраструктури, з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання. На таких підприємствах навіть перші 90 днів не гарантовані.
Прямої фрази «один раз» у законі немає. Так само в ньому немає слів «на рік» чи «за кожен виїзд». Тож відповідь дав контролюючий орган: на запитання, чи має працівниця, яка у 2022 році використала 90 днів, право на цю відпустку у 2025 році, Східне міжрегіональне управління Держпраці відповіло так (Telegram управління, 2 квітня 2025 року):
«Ні, така відпустка надається працівникові один раз у період дії воєнного стану. Водночас за наявності згоди роботодавця така працівниця має право скористатися відпусткою» без збереження за угодою сторін (у дописі згадано ст. 26 КЗпП, але йдеться про ч. 4 ст. 84 КЗпП і ч. 3 ст. 26 Закону «Про відпустки»).
Це відповідь одного міжрегіонального управління, а не норма закону і не загальне роз’яснення Держпраці чи Мінекономіки. Проте іншої офіційної позиції ми не знайшли, тож на неї, найімовірніше, зважатиме й інспектор, якщо працівник поскаржиться на відмову. Відкритим лишається питання, чи «один раз» рахують у межах одного роботодавця: управління про зміну місця роботи нічого не сказало.
Наприклад, працівниця виїхала до Польщі й узяла відпустку з 1 березня 2026 року. 90 календарних днів закінчуються 29 травня 2026 року (березень 31 + квітень 30 + травень 29), а стати до роботи вона має з 30 травня (або з першого робочого дня за її графіком, бо 30 травня – субота). Якщо у вересні вона знову напише заяву за ч. 4 ст. 12, роботодавець за позицією Держпраці вправі відмовити, і новий виїзд цього не змінює.
Окреме питання, чи можна використати 90 днів частинами (наприклад, 30 + 60). Офіційних роз’яснень щодо поділу ми не знайшли, тож далі наша оцінка. Закон обмежує лише тривалість (не більше 90 календарних днів), тому дві заяви на 30 і 60 днів у межах цих 90 виглядають допустимими. Але якщо читати відповідь управління буквально («надається один раз»), друга частина вже під питанням. Тому безпечніше погоджувати залишок як відпустку за угодою сторін, а не за ч. 4 ст. 12.
Працівник використав 90 днів. Які є варіанти
Обов’язкова відпустка закінчилася, а працівник повертатися не готовий. Закон дає кілька інструментів: три відпустки залежать від згоди роботодавця, а призупинення договору може ініціювати і одна сторона, але лише за особливих умов.
| Варіант | Норма | Строк | Хто вирішує |
|---|---|---|---|
| Відпустка без збереження на період воєнного стану | ч. 3 ст. 12 Закону № 2136-IX | без обмеження строку | роботодавець на прохання працівника |
| Відпустка у разі загрози збройної агресії | ч. 3 ст. 26 Закону «Про відпустки», ч. 4 ст. 84 КЗпП | за угодою сторін | роботодавець на прохання працівника |
| Відпустка за сімейними обставинами | ч. 1 ст. 26 Закону «Про відпустки» | до 30 календарних днів на рік | угода працівника і роботодавця |
| Призупинення дії трудового договору | ст. 13 Закону № 2136-IX | за ініціативи однієї сторони до 90 днів сукупно, за згодою сторін довше, але не довше воєнного стану | будь-яка сторона, якщо через збройну агресію обидві сторони не можуть виконувати договір |
Відпустка за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136-IX по суті знімає 30-денний ліміт відпустки за згодою сторін: строк у ній не обмежений, а дні так само не йдуть у стаж для щорічної відпустки. Працівник пише нову заяву, а роботодавець видає наказ із посиланням саме на ч. 3, а не на ч. 4 ст. 12. Так із документів видно, що 90 обов’язкових днів уже використано, а далі відпустка надана за домовленістю.
Призупинення трудового договору підходить, коли працювати неможливо через збройну агресію для обох сторін, а не просто тому, що працівник за кордоном. Детальніше про умови – у статті про призупинення трудових відносин на час війни.
Як оформити відмову або нову відпустку
Порядок простий, але документи мають показувати, на якій підставі ви діяли.
- Перевірка залишку днів. Спершу потрібно порахувати за наказами всі дні відпустки за ч. 4 ст. 12, починаючи з 2022 року. Якщо використано менше 90, залишок за нашою оцінкою можна надати, але з огляду на позицію Держпраці безпечніше оформити його за угодою сторін.
- Відповідь на заяву. Якщо 90 днів вичерпано, а відпустку за згодою сторін ви не погоджуєте, радимо дати письмову відповідь: обов’язкову відпустку за ч. 4 ст. 12 уже використано (з датами наказів). Так працівник знатиме дату виходу і не опиниться в прогулі через непорозуміння.
- Наказ про відпустку за згодою сторін. Якщо погоджуєте, у наказі потрібно вказати ч. 3 ст. 12 і строк (дату початку і закінчення або «до припинення воєнного стану», якщо так домовились).
- Звітність. Дні відпустки без збереження потрапляють у додаток Д1 Об’єднаної звітності. Як заповнити Д1 у такому місяці, ми розбирали в новині про відпустку за свій рахунок у Д1.
Часті запитання
Чи може роботодавець відмовити у першій відпустці на 90 днів працівнику за кордоном?
Загалом ні: за заявою працівника, який виїхав за межі України або має статус ВПО, роботодавець надає її в обов’язковому порядку (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136-IX). Виняток – працівники на об’єктах критичної інфраструктури, оборонному виробництві чи мобзавданні (ч. 2 ст. 12).
Чи можна надати відпустку без збереження зарплати більше 90 днів?
Можна, але вже за іншою підставою і за згодою роботодавця: ч. 3 ст. 12 Закону № 2136-IX дозволяє надавати таку відпустку на прохання працівника без обмеження строку протягом воєнного стану.
Чи мають право на 90 днів ВПО, які не виїжджали за кордон?
Так. Ч. 4 ст. 12 Закону № 2136-IX називає дві підстави: виїзд за межі України або статус внутрішньо переміщеної особи. Для ВПО діють ті самі 90 календарних днів.
Чи дає новий виїзд за кордон право на ще 90 днів?
За позицією Держпраці ні: відпустка за ч. 4 ст. 12 надається один раз за весь період воєнного стану, незалежно від кількості виїздів.
Новини першими – у Telegram. Зміни в податках і звітності коротко, щойно вони з’являються.
Підписатися
