Особливості застосування РРО/ПРРО під час війни в Україні

Однією з найболючіших тем на початку поточного року став обов’язок застосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій деякими ФОП. Нагадаємо, що з 1 січня 2022 року закінчився перехідний період для обов’язкового впровадження РРО/ПРРО для ФОП-єдинників II-IV груп. Хвилювання підприємців з приводу застосування РРО/ПРРО легко зрозуміти, адже санкції за порушення законодавства у цій сфері одні з найвищих, тож помилки обійдуться занадто дорого.

Чи змінилось щось з впровадження воєнного стану? Державою для підтримки бізнесу в умовах війни було ухвалено цілий пакет рішень, зокрема Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану” та  Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”.

Цими документами передбачено, що обов’язки суб’єктів господарювання у сфері застосування РРО/ПРРО у зв’язку з встановленням воєнного стану не змінилися, однак уряд встановив ряд послаблень, що стосуються штрафів та перевірок. В сьогоднішній статті розглянемо ці зміни.

Фінансові санкції за незастосування РРО під час війни

Статтею 17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено тимчасове (до припинення чи скасування воєнного стану) незастосування фінансових санкцій.

Виключення складають випадки порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів. Зокрема санкції можуть бути застосовані до суб’єктів господарювання у таких випадках:

• здійснення продажу підакцизної продукції при проведенні розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості товарів або послуг;
• непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи;
• невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання.

Розмір фінансових санкцій при цьому становить:

• 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
• 150% вартості проданих товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Ще одне послаблення, крім незастосування фінансових санкцій, стосується користувачів ПРРО, яким на час дії воєнного стану дозволено проводити розрахункові операції в режимі офлайн та використовувати фіскальні номери із відповідного діапазону, що сформовано фіскальним сервером контролюючого органу, понад встановлені терміни (понад 36 годин поспіль та більше 168 годин протягом місяця).

Крім того зупинено заборону використання ПРРО у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Адміністративна відповідальність за незастосування РРО під час війни

Окрім фінансових санкцій за порушення у сфері РРО передбачена ще й адміністративна відповідальність. Норми Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо цього наразі не зазнали змін. Тож щодо всіх суб’єктів господарювання, що підпадають під регулювання дії Закону про РРО, можуть бути застосовані штрафи за такий перелік порушень:

• За порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (ст. 155 КУпАП) може бути накладено штраф на особу, що здійснює розрахункові операції:
  • від 34 грн до 85 грн – за перше порушення протягом року;
  • від 85 грн до 170 грн – за друге порушення протягом року.

Також штраф за це порушення може бути застосовано до посадових осіб у таких розмірах:

• • від 85 грн до 170 грн – за перше порушення протягом року;
  • від 170 грн до 340 грн – за друге порушення протягом року.
• За порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у т.ч. перевищення граничних сум розрахунків готівкою (ст. 163-15 КУпАП)  штраф застосовується до ФОП або посадових осіб. Суми штрафу наступні:
  • від 1700 грн до 3400 грн – за перше порушення протягом року;
  • та від 8500 грн до 17000 грн – за друге порушення протягом року.
• За недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (ст. 163-15 КУпАП) штраф також може бути застосовано до ФОП або посадових осіб у таких самих розмірах:
  • від 1700 грн до 3400 грн – за перше порушення протягом року;
  • від 8500 грн до 17000 грн – за друге порушення протягом року.

Перевірки під час дії воєнного стану

Детально про зміни на час війни щодо перевірок ми вже розповідали.

Зокрема, платникам податків слід звернути увагу, що до переліку підстав для проведення фактичних перевірок додано незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів. Отже суб’єкти господарювання, для яких встановлено обов’язок приймати до оплати платіжні картки, мають не нехтувати ним, адже це також є предметом перевірки та підставою для застосування штрафних санкцій.

Серед штрафних санкцій за це порушення окрім адміністративної відповідальності також передбачений штраф у розмірі 500 НМДГ, що складає 8500 грн.

Якщо у вас залишились запитання щодо застосування РРО під час воєнного стану, спеціалісти БІП проконсультують вас в окремому порядку. Довіртесь професіоналам, щоб уникнути штрафних санкцій.

Автор статті

Інна Забоцька Верифікований експерт

Бухгалтер-консультант · Спеціаліст з КІК та міжнародного оподаткування

Профіль автора Всі статті автора →

Підписатися на нові статі