Обмін податковою інформацією: коли та як працюватиме

Зміст

Останнім часом підприємці часто цікавляться, коли почне працювати анонсований обмін податковими даними. Ця новація дозволить значно спростити та пришвидшити діяльність, але лише в тому випадку, якщо механізм буде відпрацьований. Наразі процес знаходиться на початковому етапі, тому дати точний прогноз майбутніх змін важко. В цій статті ми торкнемося особливостей впровадження CRS та тих змін, які вже відбулися.

Що таке CRS?

Україна досить швидко рухається до повної інтеграції в міжнародний економічний простір, і зміни податкового законодавства є частиною державної політики. Серед важливих та вкрай очікуваний новацій – перехід на міжнародний стандарт Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information або CRS. Усі країни, які його впроваджують, повинні:

у єдиному форматі збирати відомості про фінансові рахунки підприємців та компаній, отримуючи ці дані від встановлених міжнародною угодою установ;
кожного року оновлювати інформацію в автоматичному режимі;
надавані актуальні дані державам-партнерам за допомогою захищених каналів зв’язку.

Найбільш детальний та зрозумілий огляд особливостей інформаційного обміну надав Мінфін у спеціальній презентації, з якою може ознайомитися кожен бажаючий.

Серед головних вимог, які мають виконувати фінансові установи після імплементації CRS, варто відзначити:

Проведення ретельних комплексних перевірок рахунків.
Виявлення осіб, які є платниками податків в юрисдикціях-партнерах.
Надання уповноваженим органам інших держав, які впровадили CRS, відомостей щодо їх податкових резидентів для подальшого надсилання місцевим контролюючим органам.

Наведемо приклад для кращого розуміння цього механізму. Український податковий резидент має намір відкрити рахунок у німецькому банку та оформлює необхідні документи. Іноземна фінансова установка проводить детальну перевірку та виявляє, чи підлягатиме цей рахунок обміну, та у разі позитивної відповіді надсилає інформацію до національного податкового органу, який передає їх українській податковій службі.

Проведення перевірок та передання податкових даних мають здійснювати:

недержавні пенсійні фонди та страховики;
кредитні спілки, банки та інші депозитарні установи;
інвестиційні спілки та інші кастодіальні установи;
інститути спільного інвестування тощо.

Мета впровадження CRS полягає в тому, щоб забезпечувати виконання податкових зобов’язань резидентами різних юрисдикцій. Завдяки налагодженому обміну інформацією контролюючи органи матимуть змогу дізнатися про наявність та належне оформлення доходу, який отриманий за межами України, а також виявляти факти порушень та встановлювати покарання. Водночас підприємці, які ведуть комерційну діяльність за межами країни, отримають можливість уникати подвійного оподаткування, не витрачаючи багато часу та зусиль на отримання додаткових довідок.

Строки впровадження обміну податковими відомостями

Необхідність інтеграції CRS очевидна, але на практиці її забезпечити нелегко. Нещодавно (якщо конкретно, то 20.03.2023 року) у ВР був прийнятий у другому читанні проєкт закону №8131, відповідно до якого мають бути внесені зміни в Податковий Кодекс щодо переходу на міжнародний стандарт обміну даними. Можна очікувати, що найближчим часом президент поставить свій підпис, і закон набере чинності – це стане першим важливим кроком до реальної імплементації.

Статтею 53.1.1 нового закону передбачається, зо встановлені статтею 39.3 вимоги до фінансових установ щодо імплементації стандарту CRS починають діяти з 01.07 поточного року, а першим звітним періодом визначається час з початку літа до 31.12.2023 року. Це означає, що вже через місяць має початися збір фінансових даних вказаними вище установами. При цьому встановлюється граничний строк звітування щодо отриманої інформації – не раніше 01.07.2024 року. Таким чином, зовсім скоро фінансові установи почнуть збір даних, а от надавати звіти щодо опрацьованої інформації почнуть лише в наступному році. Що стосується відомостей, які відносяться до більш раннього періоду (до початку липня поточного року), то, скоріше за все, їх додавати у звіти не будуть, але це наразі лише припущення.

Варто також враховувати норму, яка діє протягом воєнного стану, встановленого президентським Указом № 64 від 24.02.2022 та затвердженого ЗУ № 2102–IX. Відповідно до неї до податкової інформації не відносяться дані, які отримує контролююча інстанція з метою розрахунку відрахувань до держбюджету від податкових органів держав-партнерів відповідно до угоди CRS, у тому випадку, якщо вона стосується одного або декількох рахунків українського громадянина, а загальна сума не перевищує еквівалент 250 тисяч доларів США. Розрахунок суми виконується станом на 31.12 того року, який припадає на дію воєнного стану.

Тобто, отримана інформація під час обміну щодо рахунків саме фізичної особи не вважається податковою інформацією, тому податкова не зможе на підставі цих даних визначити суму податкових зобов’язань для особи.

Підведемо підсумки – наразі складно точно спрогнозувати, як на практиці відбуватиметься обмін, які будуть встановлені часові рамки тощо. Ми маємо Закон як своєрідну інструкцію, але всі розуміємо, що без практики та кейсів робити висновки зарано. Проте готуватися потрібно вже зараз!