Випробувальний термін

Випробувальний термін (у КЗпП — випробування при прийнятті на роботу) — умова трудового договору, за якою роботодавець протягом визначеного строку перевіряє, чи відповідає новий працівник дорученій роботі. Умову погоджують сторони і обов'язково зазначають у наказі про прийняття (ст. 26 КЗпП).

Згідно зі статтею 27 КЗпП строк випробування не може перевищувати одного місяця для робітників і трьох місяців для інших працівників, а в окремих випадках за погодженням з профспілкою — шести місяців. Під час воєнного стану випробування дозволено встановлювати для будь-якої категорії працівників, але без перевищення цих строків.

На період випробування поширюються всі норми трудового законодавства, зокрема щодо оплати праці. Якщо працівник не відповідає посаді, роботодавець може розірвати договір протягом строку випробування, письмово попередивши про це за три дні (ст. 28 КЗпП).