Зарплата і кадри · 6 хв читання

Звільнення мобілізованого працівника у 2026 році: коли можна, а коли ні за КЗпП

Коротко головне за 30 секунд

Що змінилося

Правила не змінилися: мобілізованого не можна звільнити з ініціативи роботодавця, крім повної ліквідації ТОВ або закриття ФОП.

Кого стосується

ТОВ і ФОП-роботодавці, у яких працівника мобілізували або прийняли на службу за контрактом.

Що зробити

Звільнення – лише за заявою працівника, угодою сторін або з попередженням за 2 місяці при ліквідації; розрахунок у день звільнення.

Мобілізованого працівника не можна звільнити з ініціативи роботодавця, крім ліквідації ТОВ або закриття ФОП: місце роботи і посада зберігаються за ним до кінця особливого періоду або до дня фактичного звільнення зі служби (ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю). Самому працівнику ця гарантія не заважає звільнитися за власним бажанням чи угодою сторін.

4 листопада 2026 року Конституційний Суд визнав ч. 3 ст. 119 КЗпП конституційною (рішення № 14-р(II)/2026), але в аспекті винагороди суддів. Для бізнесу правила не змінилися. Нагадаємо, що з 19 липня 2022 року середній заробіток за мобілізованими не зберігається, а час служби після цієї дати не входить у стаж для щорічної відпустки. Детальніше – у новині про відпустку мобілізованого працівника.

Що гарантує ч. 3 ст. 119 КЗпП і на кого поширюється

Гарантія діє для тих, кого призвали під час мобілізації, на особливий період, за призовом офіцерського складу або резервістів, направили на базову службу чи прийняли на службу за контрактом (зокрема за новим контрактом). Місце роботи зберігають усі роботодавці незалежно від форми власності: ТОВ, фермерські господарства, кооперативи і ФОП. Грошове забезпечення таким працівникам платить держава, а не роботодавець.

Тому п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП («призов або вступ на військову службу») для мобілізованих не працює: сама норма робить виняток для випадків, коли місце роботи зберігається за ч. 3 ст. 119. Вихідна допомога у розмірі двох мінімальних зарплат за цією підставою (ст. 44 КЗпП) мобілізованим теж не виплачується.

Гарантія триває і після служби, якщо людина отримала поранення й лікується, потрапила в полон або зникла безвісти (ч. 5 ст. 119 КЗпП). Для поранених (після закінчення лікування, незалежно від його строку) і звільнених з полону місце зберігається до дня, наступного за днем взяття на військовий облік у ТЦК після звільнення зі служби. Для зниклих безвісти – до їхньої появи або до дня, коли суд оголосить їх померлими.

Гарантія не поширюється на тих, кого визнали винним у військовому кримінальному правопорушенні під час особливого періоду, якщо вирок набрав законної сили (ч. 7 ст. 119 КЗпП). Не діє вона також для рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (ч. 6 ст. 119).

Які підстави з ініціативи роботодавця заборонені

Скорочення штату, невідповідність посаді, систематичне невиконання обов’язків, прогул, нез’явлення на роботу понад 4 місяці через хворобу (пп. 1–5 ч. 1 ст. 40 КЗпП) суперечать гарантії збереження місця і посади. Те саме з реорганізацією: за зміни роботодавця, злиття чи приєднання трудовий договір продовжується (ч. 6 ст. 36 КЗпП). П. 8-3 ч. 1 ст. 36 (відсутність понад 4 місяці без інформації про причини) теж не підходить, адже причину відсутності роботодавець знає.

Строковий договір, строк якого закінчився під час служби, не припиняється автоматично. Профільні видання посилаються на постанову Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 813/782/17: закінчення строку саме по собі не підстава звільнити працівника на службі, перевагу має ч. 3 ст. 119. Тому, якщо договір усе ж треба припинити, безпечніше домовитися з працівником про угоду сторін.

Ліквідація ТОВ або закриття ФОП

Ліквідація (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП) – єдиний випадок, коли роботодавець звільняє мобілізованого за власною ініціативою: зберегти місце в компанії, якої більше не існуватиме, неможливо. Держпраці, за даними профільних видань, наголошує, що йдеться про ліквідацію юрособи, а ліквідація цеху чи відокремленого підрозділу такою підставою не є.

Персональне попередження надсилають не пізніше ніж за 2 місяці (ч. 1 ст. 49-2 КЗпП). Наприклад, щоб звільнити 1 грудня 2026 року, попередження треба надіслати до 1 жовтня 2026 року. Мобілізованому його найчастіше надсилають рекомендованим листом з описом вкладення, а під час воєнного стану сторони можуть домовитися й про електронний спосіб обміну документами (ч. 2 ст. 7 Закону № 2136-IX). Підтвердження відправки і вручення варто зберегти.

Виняток – роботодавці, у яких виробничі умови, засоби виробництва чи майно знищено внаслідок бойових дій: для них вимоги ч. 1–3 ст. 49-2, зокрема попередження за 2 місяці, не застосовуються (ч. 4 ст. 49-2 КЗпП).

Під час звільнення роботодавець видає копію наказу, письмове повідомлення про нараховані суми і проводить розрахунок (ст. 47 КЗпП). До розрахунку входять:

  • Вихідна допомога. Не менше одного середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
  • Компенсація відпустки. За всі невикористані дні щорічної відпустки і додаткової відпустки на дітей (ч. 1 ст. 83 КЗпП).

Мобілізований у день звільнення не працює, тож гроші йому мають виплатити не пізніше наступного дня після того, як він вимагатиме розрахунку (ст. 116 КЗпП). Якщо роботодавець з власної вини затримає безспірні суми, він заплатить середній заробіток за весь час затримки, але не більше ніж за 6 місяців (ст. 117 КЗпП).

Звільнення за власним бажанням і угодою сторін

Ініціатива працівника гарантією ст. 119 не обмежена. Мобілізований може звільнитися за ст. 38 КЗпП, попередивши роботодавця письмово за 2 тижні. Мобілізації прямо немає в переліку причин, з якими роботодавець зобов’язаний звільнити у вказаний у заяві строк, хоча перелік відкритий («з інших поважних причин»). Тож роботодавець може погодитися на дату із заяви, а якщо ні – звільнення відбудеться через 2 тижні.

Угода сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) зручніша, коли треба розірвати строковий договір або обидві сторони хочуть чіткої дати. Із заяви чи наказу має бути видно, що працівник погодився саме на угоду сторін. Вихідна допомога за ст. 38 і за угодою сторін законом не передбачена.

Заяву мобілізований може надіслати поштою, через представника за довіреністю або електронно, якщо сторони домовилися про такий спосіб обміну документами. Радимо зафіксувати домовленість письмово, а заяву приймати з кваліфікованим електронним підписом або оригінал поштою, щоб потім не довелося доводити, хто її подав.

Якщо працівник ще під час призову отримав компенсацію відпустки за ч. 2 ст. 83 КЗпП (заяву на неї подають не пізніше останнього дня місяця, в якому його увільнили від роботи), при звільненні компенсують лише дні, що залишилися невикористаними.

Смерть працівника або роботодавця-ФОП

Трудовий договір припиняється у разі смерті працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим (п. 8-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Але для військових, які зникли безвісти, ч. 5 ст. 119 прямо зберігає місце до дня оголошення судом їх померлими. Офіційних роз’яснень немає, тож далі наша оцінка: ч. 5 ст. 119 тут спеціальна норма, тому звільняти зниклого військового лише за рішенням про безвісну відсутність ризиковано, надійніше дочекатися рішення про оголошення померлим.

Якщо помер роботодавець-ФОП (або суд визнав його безвісно відсутнім чи оголосив померлим), працівник сам подає заяву про припинення договору в електронній або паперовій формі до будь-якого центру зайнятості. Датою припинення вважається день подання заяви, а центр у той самий день повідомляє ПФУ і ДПС (п. 8-1 ч. 1 ст. 36, ч. 3 ст. 36 КЗпП).

Кадрові документи для мобілізованих, розрахунки при звільненні та звітність можна доручити фахівцям: кадровий облік від БІП.

Часті запитання

Чи можна скоротити посаду мобілізованого працівника?

Ні, це заборонено гарантією ч. 3 ст. 119 КЗпП. Скоротити посаду можна лише після повернення працівника з дотриманням ст. 49-2 КЗпП.

Чи платити вихідну допомогу, якщо мобілізований звільняється за власним бажанням?

Ні. Виплачують лише належну зарплату, якщо вона ще не виплачена, і компенсацію за невикористану відпустку.

Чи можна звільнити мобілізованого, якщо ФОП закриває діяльність?

Так, за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, з вихідною допомогою не менше середнього місячного заробітку.

Чи вносити запис до трудової книжки?

Лише на вимогу працівника, якщо паперова книжка зберігається в нього (ст. 47 КЗпП). Основний облік трудової діяльності ведеться в реєстрі застрахованих осіб (ст. 48 КЗпП).

Новина була корисною?

Новини першими – у Telegram. Зміни в податках і звітності коротко, щойно вони з’являються.

Підписатися
Потрібна допомога бухгалтера чи юриста?

Потрібна допомога бухгалтера чи юриста?

Проконсультуємо та підберемо оптимальні рішення для вашого ФОП або ТОВ