Повітряна тривога на роботі: Держпраці нагадала обов’язки роботодавця (ст. 153 КЗпП)
Що змінилося
Держпраці нагадала: під час тривоги працівник може припинити роботу й піти в укриття, карати за це не можна.
Кого стосується
Усіх роботодавців: ТОВ, ФОП з найманими працівниками, громадські організації.
Що зробити
Затвердити інструкцію на випадок тривоги, ознайомити працівників під підпис, призначити відповідальних за евакуацію, визначити оплату простою.
На період повітряної тривоги працівник може припинити роботу і піти в укриття, а роботодавець не може цьому перешкоджати чи карати за це. Так 11 листопада 2026 року пояснило Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці у роз’ясненні на своєму сайті. Нових норм немає: це позиція регіонального управління, яке спирається на статтю 153 Кодексу законів про працю (КЗпП).
Стосується це всіх, хто має найманих працівників: ТОВ, ФОП-роботодавців, громадських організацій. Нижче розбираємо, що в роз’ясненні подано як обов’язок, що як пораду, і як оплатити час, який люди провели в укритті.
Нагадаємо, про вимоги до самих укриттів і про те, хто може працювати під час тривоги в будівлі без укриття, ми писали в новині «Укриття для бізнесу».
Інструкція на випадок тривоги і заборона карати
За роз’ясненням, на підприємстві «повинні бути розроблені та доведені до відома працівників інструкції або плани дій на випадок повітряної тривоги, які передбачають порядок припинення роботи та евакуації до найближчого укриття». Крім того, роботодавець має вжити необхідних заходів для захисту не лише працівників, а й відвідувачів. Для магазину, салону чи офісу з клієнтами радимо прописати в інструкції, куди скерувати людей, які в цю хвилину в приміщенні, а ознайомлення працівників підтвердити підписами (це вже порада редакції, а не вимога Держпраці).
Друге – роботодавець «не має права перешкоджати працівникам залишати робочі місця під час повітряної тривоги або притягати їх до дисциплінарної відповідальності за такі дії». Тому догана чи звільнення (ст. 147 КЗпП) і позначка «прогул» у табелі за час тривоги ризиковані. Водночас захист стосується саме періоду тривоги: якщо після відбою людина не повернулася на робоче місце без поважної причини, це вже інша ситуація.
Ще п’ять пунктів Держпраці подає словом «доцільно», як рекомендації:
- Відповідальні за евакуацію. Визначити відповідальних осіб за організацію евакуації (зручно оформити наказом).
- Інформування про укриття. Працівники мають знати, де найближчі укриття.
- Призупинення або дистанційна робота. Передбачити можливість тимчасово зупинити роботу чи виконувати її дистанційно (якщо це технічно можливо).
- Оплата простою. Врегулювати питання оплати праці на час простою «відповідно до законодавства».
- Інструктажі. Проводити інструктажі з охорони праці та цивільного захисту.
Наприкінці роз’яснення сказано, що «дотримання цих вимог є обов’язковим», але не уточнено, чи йдеться і про пункти зі словом «доцільно». Наша оцінка: інспектор під час перевірки цілком може запитати наказ про відповідальних і журнал інструктажів, тож краще мати обидва. Тим паче інструктаж з охорони праці та протипожежної безпеки і без того є прямим обов’язком роботодавця за ст. 153 КЗпП.
Що насправді написано у статті 153 КЗпП
За роз’ясненням, роботодавцю «забороняється вимагати від працівника виконання роботи в умовах, що становлять загрозу його життю чи здоров’ю». У Кодексі формулювання інше: роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, «що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці». А працівник має право відмовитися від роботи, якщо «створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров’я такого працівника або людей, які його оточують».
Слів «повітряна тривога» в статті немає, тож те, що тривога і є такою небезпекою, – тлумачення Держпраці. Втім, суперечити йому немає практичного сенсу: життя працівників важливіше за кілька годин роботи.
Виняток: за ч. 2 ст. 153 КЗпП, якщо з працівником укладено трудовий договір про дистанційну роботу, безпечні умови праці роботодавець не забезпечує (крім безпечності переданого обладнання). Для домашніх працівників умови праці теж покладено на обидві сторони договору.
Як оплатити час в укритті
Якщо працівники під час тривоги не можуть працювати (немає зв’язку, обладнання, процес зупинено), це простій: зупинення роботи через «невідворотну силу або інші обставини» (ст. 34 КЗпП). Його оплату визначає ст. 113 КЗпП, і там два різні правила:
- простій не з вини працівника оплачується «не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)»;
- якщо ж простій стався, коли «виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника», і не з його вини, «зберігається середній заробіток».
Яке з правил застосовувати до тривоги, КЗпП прямо не каже, і регіональне управління Держпраці цього теж не роз’яснило. Далі наша оцінка. Нижня межа – дві третини окладу. Якщо ж вважати тривогу небезпечною виробничою ситуацією, середній заробіток зберігають обов’язково, а не на розсуд роботодавця. Через цю невизначеність порядок оплати краще закріпити в наказі або колективному договорі.
Наприклад, у менеджера оклад 21 000 грн, у місяці 21 робочий день по 8 годин (168 годин), година коштує 125 грн. Тривога забрала 3 години робочого часу, працювати в укритті він не міг. За правилом 2/3 це 83,33 грн за годину, разом 250 грн за 3 години. Середній заробіток рахують за попередні два місяці з урахуванням премій, тож сума залежатиме від них; при незмінному окладі без премій вийде близько 375 грн.
Якщо працівник продовжує працювати з укриття чи вдома, простою немає: це звичайний робочий час.
Який штраф можливий
Окремого штрафу саме за відсутність інструкції на випадок тривоги КЗпП не встановлює. Найближча норма – абзац десятий ч. 2 ст. 265 КЗпП: за «порушення інших вимог законодавства про працю» штраф дорівнює мінімальній заробітній платі за кожне порушення. У 2026 році це 8647 грн (ст. 8 Закону про Державний бюджет на 2026 рік), за повторне порушення протягом року – подвійний розмір, 17 294 грн. За порушення з охорони праці можлива відповідальність і за іншими законами.
Але за абзацом десятим штраф не накладають, якщо роботодавець виконав припис Держпраці й усунув порушення у визначений строк (ч. 7 ст. 265 КЗпП). Для повторного порушення цей виняток не діє. Крім того, у воєнний стан штрафи за ст. 265 не застосовують, якщо порушення виявили під час позапланової перевірки і припис виконано вчасно та повністю (Закон № 2136-IX зі змінами Закону № 2352-IX). А якщо штраф усе ж наклали, ТОВ або ФОП може сплатити 50 % протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови, і її вважатимуть виконаною.
Якщо потрібна допомога з наказами, інструкцією чи табелем на час тривог, фахівці БІП можуть узяти це на себе в межах послуги кадрового обліку.
Часті запитання
Чи можна оголосити догану працівнику, який пішов в укриття без дозволу керівника?
За позицією Держпраці, ні: на період повітряної тривоги роботодавець не може перешкоджати працівнику залишити робоче місце чи притягати його за це до дисциплінарної відповідальності.
Скільки платити за час повітряної тривоги?
Якщо працювати неможливо, це простій: не менше 2/3 окладу за ст. 113 КЗпП, а якщо тривогу вважати небезпечною виробничою ситуацією, зберігається середній заробіток. Якщо людина працює з укриття, це звичайний робочий час.
Чи стосується це ФОП з найманими працівниками?
Так. Ст. 153 КЗпП покладає обов’язок створити безпечні умови праці на роботодавця, зокрема на ФОП із працівниками. Виняток – працівники за договором про дистанційну роботу.
Новини першими – у Telegram. Зміни в податках і звітності коротко, щойно вони з’являються.
Підписатися
