Облікова політика

Облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, які підприємство використовує для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності. Підприємство визначає її самостійно і затверджує наказом про облікову політику.

У ній фіксують ті питання, де стандарти бухгалтерського обліку дають вибір: методи амортизації основних засобів і нематеріальних активів, вартісну межу малоцінних необоротних матеріальних активів, методи оцінки вибуття запасів, порядок створення резервів, робочий план рахунків, перелік і склад витрат тощо.

Облікова політика застосовується послідовно з періоду в період. Змінювати її можна лише у випадках, передбачених стандартами, наприклад, у разі зміни вимог законодавства, з розкриттям наслідків у фінансовій звітності.