Три поширені помилки підприємця на спрощеній системі оподаткування

Так, саме помилки, адже зазвичай підприємці не звертають уваги на деякі нюанси системи оподаткування, і в результаті стикаються з численними проблемами. Тому, щоб максимально уникнути таких «помилок», розглянемо важливі аспекти підприємницької діяльності, які слід обов’язково врахувати.

 Невірний КВЕД (вид економічної діяльності, який Ви зареєстрували для ведення підприємницької діяльності)

Помилка підприємців полягає в тому, що часто вони несвідомо, безпечно підходять до вибору КВЕДів, що може призвести до застосування штрафних санкцій та позбавлення єдиного податку.
Найбільш розповсюджені недоліки при виборі КВЕД це:

 Невірне трактування своєї діяльності.
Наприклад, підприємець вказує, у який спосіб торгує (через інтернет-магазин, з лотка, на ринку), але не вказує, чим (одягом взуттям, аксесуарами і т.д.). Єдиний КВЕД, який в нього зареєстровано, це «47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет». Немає КВЕДу, чим саме торгує, наприклад, «47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах». Або наприклад, підприємець займається продажем меблів, і заодно їх доставкою. В нього зареєстровано КВЕД «47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах», проте не зареєстровано КВЕД «49.41 Вантажний автомобільний транспорт».

 Нерозуміння різниці між оптом та роздрібом.
Оптова торгівля — це сфера підприємницької діяльності з придбання і відповідного перетворення товарів для подальшої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим фізичним особам-підприємцям з метою подальшого продажу.
Роздрібна торгівля — це сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
Отже, різниця між оптовою та роздрібною торгівлею не в кількості проданого товару а в меті придбання товару чи послуг (для кінцевого споживання або для перепродажу).

 Не вказано КВЕД, по якому буде здійснюватись діяльність.
Згідно ПКУ отримання доходу від незареєстрованого виду діяльності загрожує втратою права на застосування спрощеної системи оподаткування (ст.. 299.10 част.3: «299.10. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;» ст..298.2.3 част.7: «298.2.3. Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;».

Крім того буде застосована інша ставка єдиного податку — 15% — за той квартал, в якому була виявлена помилка з КВЕДом. Тобто, якщо підприємець отримав дохід в 1-му кварталі по незареєстрованому КВЕДу, то на дохід отриманий по даному КВЕДу в 1-му кварталі, буде застосована ставка єдиного податку у розмірі 15% не залежно від групи. З 01.04 підприємця лишать єдиного податку, тоді підприємець перебуватиме на загальній системі. І тут саме цікаве, — лишити єдиного податку можуть заднім числом, а це означає, що якщо в 2-му, 3-мукварталі Ви отримували дохід, то він вже буде оподатковуватись за правилами загальної системи, а саме 18% ПДФО, 22% ЄСВ, 1,5% військовий збір — від чистого доходу, за умови, що витрати підтверджені документально.

Отже, якщо є вибір, то зареєструйте, максимальну кількість КВЕДів, які не заборонені для вашої групи, тим паче що дана кількість є необмеженою при реєстрації ФОП. Оскільки один і той самий вид робіт можна трактувати по-різному. Перед вибором КВЕД, підприємці, які планують обрати спрощену систему оподаткування, мають знати про обмеження в виборі.

 Дозволені види діяльності для єдиного податку:

  • Для І групи: роздрібний продаж товарів на ринках та/або надання побутових послуг населенню (список даних послуг дивіться в ст. 291.7 ПКУ).
  • Для ІІ групи: надання послуг, в тому числі побутових (список цих послуг дивіться в ст. 291.7 ПКУ) платникам єдиного податку і населенню, виробництво/продаж товарів, діяльність в ресторанному господарстві.
  • Для ІІІ групи: будь-які види діяльності, крім заборонених на єдиному податку.

 

  1. Заборонені види діяльності для єдиного податку згідно НКУ:
    291.5. Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:
    291.5.1. суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), які здійснюють:
    1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
    2) обмін іноземної валюти;
    3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
    4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
    5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
    6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;
    7) діяльність з управління підприємствами;
    8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
    9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
    10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
    291.5.2. фізичні особи — підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
    291.5.3. фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
    291.5.4. страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
    291.5.5. суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
    291.5.6. представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
    291.5.7. фізичні та юридичні особи — нерезиденти;
    291.5.8. платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). 
  1. Відсутність первинних документів

Фізична особа — підприємець, згідно п.2 ст.55 Господарського кодексу України є суб’єктом господарювання, тому на нього поширюються його норми. Згідно ч. 8 ст.19 Господарського кодексу України всі суб’єкти господарювання зобов’язані вести первинний облік результатів своєї діяльності.
Незважаючи на те, що підприємець не зобов’язаний вести бухгалтерський облік та сплата єдиного податку не залежить від наявності первинних документів, жодна законодавча норма не звільняє платників єдиного податку від обов’язку мати первинну документацію. Відповідно до пунктів 16.1.5 і 85.4 Податкового кодексу співробітники податкової служби вправі вимагати первинні документи при проведенні перевірки.

Дуже важливо для підприємців на єдиному податку дотримуватися в своїй діяльності видів економічної діяльності (КВЕД), про що вище йшла мова. І тільки первинна документація може підтвердити відповідність діяльності підприємця відповідно до заданого КВЕД.

Дохід підприємця і види діяльності підприємця підтверджують наступні первинні документи:

  • Банківська виписка;
  • Товарний чек;
  • Розрахункові квитанції;
  • Фіскальні чеки касового апарату.

При отриманні оплат «готівкою» за товар або послугу, підприємець повинен виписати товарний чек або розрахункову квитанцію, які підтверджують отримання готівкових коштів.

Якщо дохід отримано по розрахунковому рахунку (безготівковий розрахунок), то додаткових платіжних документів по отриманню доходу підприємець не виписує. Досить наявності оригіналу банківської виписки. Звертаємо увагу, роздруківки з клієнт-банку недостатньо. Потрібно, щоб у підприємця був оригінал виписки, підписаний оператором банку. Таку виписку підприємець надає на перевірку.

При наданні послуг повинен бути оформлений акт послуг, який підтверджує, які саме послуги, і на яку суму надані. 

  1. Нерозуміння різниці між готівковим та безготівковим розрахунком

Готівковий розрахунок — це розрахунок з використанням готівки шляхом передачі з рук в руки;

Безготівковий розрахунок — розрахунок, при якому грошові кошти перераховуються на розрахунковий або картковий рахунок ФОП і не передаються «з рук в руки».

  1. Дохід, отриманий від видів діяльності підприємця, відображається у графі 2 Книги обліку доходів. Перша омана: деякі підприємці вважають, що в книгу потрібно записувати тільки той дохід, який був отриманий готівкою, а безготівкові надходження в Книгу записувати не потрібно, або навпаки. Це помилка! У Книгу доходів записуються як готівкові так і безготівкові надходження (дохід) підприємця. У разі якщо готівкові розрахунки не потрапляють до Книги доходів, вони можуть бути не враховані і в звітності, та вважаються неоприбуткуваною виручкою підприємця. В цьому випадку підприємцю загрожую штраф у 5-тикратному розмірі від суми вартості товарів чи послуг.
  1. Друга омана підприємців щодо безготівкових розрахунків, пов’язана з використанням РРО. Як ми знаємо, з 01.07.2015 р для 3 групи і з 01.01.16 р для 2 групи підприємці повинні в обов’язковому порядку використовувати РРО при роботі з готівкою.

Звертаємо увагу: якщо річний дохід не перевищує 1 млн грн на рік (ця сума включає в себе як готівку так і безготівкові розрахунки), то РРО використовувати НЕ потрібно.

Всі єдиноподатники-підприємці незалежно від здійснюваних видів діяльності не зобов’язані встановлювати платіжні термінали. У той же час ніщо не забороняє звільненому від застосування РРО єдиноподатнику добровільно встановити платіжний термінал.

Незважаючи на наявність платіжного терміналу, єдиноподатник не зобов’язаний встановлювати і РРО. Платіжний термінал — це всього лише спосіб заміни готівкових розрахунків безготівковими при здійсненні розрахунків за місцем знаходження терміналу.

Важливо пам’ятати, що платіжний термінал — це НЕ РРО! Обов’язкова наявність платіжного терміналу прямо пов’язана з обов’язком використання РРО. Якщо застосовувати РРО не обов’язково, то використовувати платіжний термінал — справа добровільна.

Після того, як підприємець перевищив ліміт 1 млн грн на рік, він повинен реєструвати РРО. Якщо весь дохід підприємець отримує виключно в безготівковій формі, то він не зобов’язаний реєструвати РРО.